Кличний відмінок: звертання — тренажер НМТ 2027

Як правильно: за правилами

Іменники I відміни твердої групи у звертанні мають закінчення -о: сестро, Миколо, Олено.

Правопис, § 74

• Мамо, допоможи мені з уроками! — Мама
• Дякую тобі, сестро, за підтримку. — сестра
• Миколо, передай, будь ласка, зошит. — Микола
• Оксано, ти вже прочитала повість? — Оксана
• Скажи, Ірино, де ти купила цю книжку? — Ірина
• Шановний колего, прошу надіслати звіт до п’ятниці. — колега
• Україно моя рідна, ти найкраща! — Україна
• Вітаю, Тетяно, зі святом! — Тетяна
• Не сумуй, Ольго! — Ольга

Іменники I відміни м’якої групи мають -е, після голосного -є, а деякі пестливі -ю: земле, Маріє, Олю.

Правопис, § 74

• Маріє, ти підеш з нами на виставу? — Марія
• Дякую, Наталіє, за чудовий подарунок. — Наталія
• Надіє, зачекай на мене біля входу. — Надія
• Вітаю тебе, Юліє, з днем народження! — Юлія
• Ілле, допоможи винести стільці. — Ілля
• Ой, земле моя, яка ж ти щедра! — земля
• Олю, ходи сюди, я покажу тобі малюнок. — Оля
• Не плач, бабусю, усе буде добре. — бабуся

Безсуфіксні іменники II відміни твердої групи мають закінчення -е: Остапе, Петре, друже.

Правопис, § 87

• Остапе, допоможи! — Остап, Остапу
• Дорогий друже, вітаю тебе з перемогою! — друг
• Петре, ти приніс м’яч? — Петро, Петру
• Слухай, брате, ходімо разом до бібліотеки. — брат
• Тарасе, вимкни, будь ласка, світло. — Тарас
• Добрий день, сусіде! Як ваше здоров’я? — сусід
• Дмитре, ти вже вивчив вірш? — Дмитро
• Скажи, Олександре, котра година? — Олександр
• Романе, будь уважнішим на дорозі. — Роман

Закінчення -у мають слова із суфіксами -ик, -ок, -к(о), слова батько, дід, син і деякі на -ч, -ш: Петрику, синку, читачу.

Правопис, § 87

• Петрику, не бігай так швидко! — Петрик
• Іди-но сюди, синку, я щось тобі покажу. — синок
• Діду, розкажіть нам про своє дитинство. — Дід
• Дякую, батьку, за мудру пораду. — батько
• Шановний читачу, запрошуємо вас до читальної зали. — читач
• Дорогий слухачу, не перемикайте хвилю. — слухач
• Сашку, ти вже зробив домашнє завдання? — Сашко
• Привіт, Олегу! Давно тебе не бачив. — Олег

Іменники II відміни м’якої групи мають закінчення -ю: Андрію, Василю, вчителю.

Правопис, § 87

• Андрію, відчини, будь ласка, вікно. — Андрій
• Добрий день, лікарю! Чи можна до вас? — лікар
• Дякуємо вам, вчителю, за цікавий урок! — вчитель
• Водію, зупиніть, будь ласка, біля школи. — Водій
• Сергію, ти сьогодні чергуєш? — Сергій
• Ходи до нас, Василю! — Василь
• Ігорю, подай мені ручку. — Ігор
• Радий тебе бачити, Олексію! — Олексій

Слова на -ець мають -е з чергуванням (хлопче, кравче), але переважно -ю: українцю, бійцю.

Правопис, § 87

• Дорогий українцю, вітаю зі святом Незалежності! — українець
• Хлопче, куди ти так поспішаєш? — Хлопець
• Тримайся, бійцю, ми з тобою! — боєць
• Кравче, пошийте мені, будь ласка, костюм. — Кравець
• Шевче, полагодь мені чоботи. — Швець

Коли звертання складається із загальної назви та імені чи з двох загальних назв, кличну форму мають обидва слова: пане професоре, брате Петре.

Правопис, § 87, примітки 1–2

• Пане професоре, дозвольте поставити запитання. — професор
• Пане докторе, мої аналізи вже готові? — доктор
• Пане директоре, підпишіть, будь ласка, заяву. — Пан
• Пане лейтенанте, взвод до навчання готовий! — лейтенант
• Друже Миколо, приходь до нас увечері. — Микола
• Пане Андрію, дякую за запрошення. — Андрій
• Брате Петре, ти ж обіцяв прийти! — Брат
• Колего Богдане, поділіться своєю думкою. — Богдан

Ім’я та по батькові у звертанні обидва стоять у кличному відмінку: Іване Петровичу, Ганно Петрівно.

Правопис, § 74, примітка 1; § 87, примітка 4

• Іване Петровичу, дозвольте вас привітати! — Петрович, Петровиче
• Ганно Петрівно, ви вже перевірили диктанти? — Ганна
• Галино Іванівно, дякуємо за урок! — Іванівна
• Тарасе Миколайовичу, можна вийти? — Тарас
• Олено Андріївно, ось мій твір. — Андріївна
• Ярославе Олексійовичу, коли буде контрольна? — Олексійович, Олексійовиче
• Маріє Сергіївно, вітаємо вас зі святом! — Марія
• Андрію Степановичу, прошу до слова. — Степанович

Назви міст і річок у звертанні теж мають кличну форму, а назви на -ів — закінчення -е: Києве, Львове.

Правопис, § 87

• Києве мій, найкраще місто на світі! — Київ
• Прощавай, Львове, я ще повернуся! — Львів
• Добрий ранок, Харкове! — Харків
• Славний Чернігове, ти стоїш понад тисячу років. — Чернігів
• Широкий Дніпре, неси свої води до моря. — Дніпро
• Рідний Житомире, я сумую за тобою. — Житомир