Як передати пряму мову непрямою: тренажер НМТ 2027

Як правильно: за правилами

Займенники мовця «я», «ми» в непрямій мові стають займенниками третьої особи «він», «вона», «вони» в тому самому відмінку: «Мені холодно», – сказала Оля → Оля сказала, що їй холодно.

шкільна граматика

• «Я втомилася», – сказала мама. → Мама сказала, що вона втомилася. — я
• Оля сказала: «Мені холодно». → Оля сказала, що їй холодно. — мені, нам
• Діти сказали: «Ми вже поїли». → Діти сказали, що вони вже поїли. — ми
• Тато сказав: «Мене чекають». → Тато сказав, що його чекають. — мене, нас
• Учні сказали: «Нам сподобався музей». → Учні сказали, що їм сподобався музей. — нам
• Бабуся сказала: «Зі мною все гаразд». → Бабуся сказала, що з нею все гаразд. — мною, ним
• Петро сказав: «Мені важко вчити вірші». → Петро сказав, що йому важко вчити вірші. — мені, їй
• Сестри сказали: «Нас запросили». → Сестри сказали, що їх запросили. — нас
• Іра сказала: «Цей малюнок зробила я». → Іра сказала, що цей малюнок зробила вона. — я
• Сусід сказав: «У мене болить нога». → Сусід сказав, що в нього болить нога. — мене
• Оля сказала: «Я рада, що мене хвалять». → Оля сказала, що рада, що її хвалять. — мене

Дієслово змінює особу разом із займенником: перша й друга особа стають третьою, навіть коли займенник пропущено: не можу → не може, якщо прагнеш → якщо прагне.

шкільна граматика

• Брат сказав: «Я не можу прийти». → Брат сказав, що не може прийти. — можу
• Мама сказала: «Я спечу пиріг». → Мама сказала, що спече пиріг. — спечу
• Учні сказали: «Ми прочитаємо книжку». → Учні сказали, що прочитають книжку. — прочитаємо
• Оля сказала: «Я люблю зиму». → Оля сказала, що любить зиму. — люблю
• Тато сказав: «Я буду вдома о шостій». → Тато сказав, що буде вдома о шостій. — буду
• Діти сказали: «Ми хочемо в парк». → Діти сказали, що хочуть в парк. — хочемо
• Марко сказав: «Я знаю відповідь». → Марко сказав, що знає відповідь. — знаю
• Гості сказали: «Ми їдемо додому». → Гості сказали, що їдуть додому. — їдемо
• Бабуся сказала: «Я посаджу квіти». → Бабуся сказала, що посадить квіти. — посаджу
• Андрій сказав: «Я сам це зроблю». → Андрій сказав, що він сам це зробить. — зроблю
• Оля спитала Петра: «Ти прийдеш?» → Оля спитала Петра, чи він прийде. — прийдеш
• Тато сказав Іві: «Зможеш, якщо хочеш». → Тато сказав Іві, що вона зможе, якщо хоче. — хочеш

Займенники співрозмовника «ти», «ви» замінюємо тими, що відповідають особі зі слів автора: сказав хворому: «Допоможу тобі» → сказав хворому, що допоможе йому; сказала мені → що допоможе мені.

шкільна граматика

• Лікар сказав хворому: «Я допоможу тобі». → Лікар сказав хворому, що допоможе йому. — тобі, мені
• Мама сказала синові: «Я пишаюся тобою». → Мама сказала синові, що пишається ним. — тобою
• Учителька сказала Олі: «Я тебе чекала». → Учителька сказала Олі, що чекала її. — тебе, його
• Тато сказав дітям: «Я вам вірю». → Тато сказав дітям, що їм вірить. — вам
• Бабуся сказала онукам: «Я чекатиму вас». → Бабуся сказала онукам, що чекатиме їх. — вас
• Сусідка сказала нам: «Я вам допоможу». → Сусідка сказала нам, що допоможе нам. — вам, їм
• Оля сказала мені: «Я тобі напишу». → Оля сказала мені, що напише мені. — тобі, їй
• Тато сказав Ані: «Я куплю тобі книжку». → Тато сказав Ані, що купить їй книжку. — тобі, йому
• Друг сказав братові: «Я тебе не забуду». → Друг сказав братові, що не забуде його. — тебе
• Мама сказала дітям: «Я піду з вами». → Мама сказала дітям, що піде з ними. — вами, нами
• Лікар спитав Олю: «Що в тебе болить?» → Лікар спитав Олю, що в неї болить. — тебе, нього

Присвійні займенники йдуть за особовими: «мій», «твій», «наш» стають «його», «її», «їхній» («Мій брат приїде» → що його брат приїде), а «свій», що вказує на підмет, лишається «своїм»: «Я люблю своє місто» → що любить своє місто.

шкільна граматика

• Оля сказала: «Мій брат приїде». → Оля сказала, що її брат приїде. — мій, свій
• Тато сказав: «Моя машина в гаражі». → Тато сказав, що його машина в гаражі. — моя, своя
• Діти сказали: «Наш клас переміг». → Діти сказали, що їхній клас переміг. — наш, свій
• Марко сказав: «Я люблю своє місто». → Марко сказав, що любить своє місто. — моє, його
• Учні сказали: «Ми прибрали свій клас». → Учні сказали, що прибрали свій клас. — наш, їхній
• Мама сказала синові: «Твій чай холоне». → Мама сказала синові, що його чай холоне. — твій, свій
• Оля сказала Максу: «Твій вірш гарний». → Оля сказала Максу, що його вірш гарний. — твій, її
• Бабуся сказала: «Мої онуки в школі». → Бабуся сказала, що її онуки в школі. — мої, свої
• Сусіди сказали: «Наш пес загубився». → Сусіди сказали, що їхній пес загубився. — наш, свій
• Ліна сказала: «Я загубила свою ручку». → Ліна сказала, що загубила свою ручку. — мою
• Автор сказав: «Я пишаюся своїми учнями». → Автор сказав, що пишається своїми учнями. — моїми
• Тато спитав: «Де мої ключі?» → Тато спитав, де його ключі. — мої, свої
• Тренер сказав нам: «Ваш клас сильний». → Тренер сказав нам, що наш клас сильний. — ваш, свій

Питання приєднуємо сполучником «чи», а коли в ньому є питальне слово, — цим словом: «Ти прийдеш?» → спитала, чи він прийде; «Де вокзал?» → спитали, де вокзал.

шкільна граматика

• Оля спитала мене: «Ти був у Львові?» → Оля спитала мене, чи я був у Львові. — що, щоб
• Учитель спитав: «Хто чергує?» → Учитель спитав, хто чергує. — чи, що
• Мама спитала сина: «Коли ти прийдеш?» → Мама спитала сина, коли він прийде. — чи, що
• Брат спитав мене: «Ти підеш у кіно?» → Брат спитав мене, чи я піду в кіно. — що, щоб
• Учні спитали: «Чи буде контрольна?» → Учні спитали, чи буде контрольна. — що, щоб
• Гість спитав: «Котра година?» → Гість спитав, котра година. — чи, що
• Оля спитала: «Чому небо синє?» → Оля спитала, чому небо синє. — чи, що
• Сусід спитав нас: «Ви бачили кота?» → Сусід спитав нас, чи ми бачили кота. — що, щоб
• Туристи спитали: «Де вокзал?» → Туристи спитали, де вокзал. — чи, що
• Мама спитала: «Скільки коштує хліб?» → Мама спитала, скільки коштує хліб. — чи, що

Прохання чи наказ приєднуємо сполучником «щоб», а дієслово ставимо в минулий час: «Зачини вікно» → попросила, щоб він зачинив вікно.

шкільна граматика

• Мама попросила Олю: «Вимкни світло». → Мама попросила Олю, щоб вона вимкнула світло. — вимкне, вимкни
• Мама сказала нам: «Ідіть спати». → Мама сказала нам, щоб ми йшли спати. — що, чи
• Тато попросив мене: «Допоможи мені». → Тато попросив мене, щоб я допоміг йому. — допоможу, допоможи
• Лікар сказав Олі: «Пий більше води». → Лікар сказав Олі, щоб вона пила більше води. — п’є, пий
• Бабуся попросила онуків: «Не бігайте». → Бабуся попросила онуків, щоб вони не бігали. — бігають, бігайте
• Тренер сказав нам: «Біжіть швидше». → Тренер сказав нам, щоб ми бігли швидше. — біжимо, біжіть
• Оля попросила брата: «Зачини вікно». → Оля попросила брата, щоб він зачинив вікно. — що, чи
• Мама сказала дітям: «Помийте руки». → Мама сказала дітям, щоб вони помили руки. — помиють, помийте
• Мама попросила нас: «Говоріть тихіше». → Мама попросила нас, щоб ми говорили тихіше. — говоримо, говоріть
• Друг попросив мене: «Почекай трохи». → Друг попросив мене, щоб я почекав трохи. — що, чи
• Дід попросив Петра: «Принеси води». → Дід попросив Петра, щоб він приніс води. — принесе, принеси