Кома при вставних словах і звертаннях: тренажер НМТ 2027
Завдання 22–25 НМТ перевіряють коми при вставних словах і звертаннях: їх виділяємо, але не тоді, коли те саме слово — член речення, і не при частках навіть, майже, лише. Речення й правила — за Правописом 2019. У тренажері 65 завдань: тренуйтеся по 10 — оберіть відповідь і одразу побачите правило.
Тренування
Пограйте на цих словах
Слова за правилами
Вставні слова, що оцінюють вірогідність сказаного, виділяємо комою: мабуть, можливо, звичайно (= звісно), безперечно, здається, як відомо.
Правопис 2019, § 158, п. 11, примітка 1 а
- Мабуть, завтра буде дощ.
- Можливо, завтра уроки скасують через мороз.
- Звичайно, ми тобі допоможемо. (звичайно = звісно)
- Це найкраща вистава сезону, безперечно.
- Здається, хтось стукає в двері.
- Як відомо, Земля обертається навколо Сонця.
Виділяємо вставні слова, що передають почуття мовця: на жаль, на щастя, на біду, як на гріх, чого доброго.
Правопис 2019, § 158, п. 11, примітка 1 б
- На жаль, екскурсію перенесли на весну.
- На щастя, ми встигли на останній автобус.
- На біду, того дня зламався ліфт.
- Як на гріх, почався дощ.
- Чого доброго, ще й сніг піде.
- Ми запізнилися на концерт, на жаль.
Виділяємо вставні слова, що вказують на порядок і зв’язок думок: по-перше, по-друге, з одного боку, наприклад, до речі, крім того.
Правопис 2019, § 158, п. 11, примітка 1 в
- По-перше, прочитайте завдання до кінця.
- По-друге, перевірте свою відповідь.
- З одного боку, це завдання просте.
- Наприклад, я щоранку роблю зарядку.
- До речі, ти вже прочитав цю книжку?
- Крім того, ми відвідали старовинний замок.
Виділяємо вставні слова, що вказують на джерело чи спосіб висловлення: на мою думку, по-моєму, як на мене, кажуть, пам’ятаю, чесно кажучи.
Правопис 2019, § 158, п. 11, примітка 1 г, д
- На мою думку, фільм вийшов дуже цікавим.
- По-моєму, тут є помилка.
- Кажуть, цієї зими буде багато снігу.
- Як на мене, ця пісня найкраща.
- Чесно кажучи, я не встиг підготуватися.
- Пам’ятаю, колись ми часто ходили до річки.
Виділяємо вставні слова, якими звертаємо увагу співрозмовника: бачиш, знаєте, уявіть, розумієш, вірите, пам’ятаєш.
Правопис 2019, § 158, п. 11, примітка 1 е
- Бачиш, я ж казав, що піде дощ.
- Знаєте, я давно хотів побувати в горах.
- Уявіть, сьогодні вночі випав перший сніг.
- Розумієш, мені потрібна твоя допомога.
- Вірите, я ніколи не бачив моря.
- Пам’ятаєш, ми тут колись гуляли?
Звертання разом із залежними словами виділяємо комою: Дякую, мамо; Шановні учні, починаємо урок.
Правопис 2019, § 158, п. 8
- Дякую за допомогу, мамо.
- Сідайте, діти.
- Друзі, сідайте ближче до вогнища.
- Бабусю, розкажи нам казку.
- Шановні учні, починаємо урок.
- Приходь до нас у гості, Тарасе.
- Не хвилюйся, сестричко.
Коли те саме слово — член речення, коми немає: Звичайно (= зазвичай) заняття закінчуються о третій; Знаєте відповідь? Кажуть про нього добре.
Правопис 2019, § 158, п. 11, примітка 1
- Правда завжди перемагає.
- Здається дивним його мовчання.
- Кажуть про нього тільки добре.
- Пам’ятаю цей день до дрібниць.
- Знаєте відповідь на це запитання?
- Бачиш ту зірку над лісом?
- Видно було кожне дерево на горі.
Слова навіть, майже, лише, якраз, нібито, адже, усе-таки, навряд чи, приблизно не є вставними словами, і коми після них немає: Навіть директор здивувався.
Правопис 2019, § 158, п. 11, примітка 1; п. 12, примітка 4
- Навіть директор не знав відповіді.
- Майже кожен учень склав іспит.
- Лише один учень запізнився на урок.
- Якраз тоді задзвонив телефон.
- Нібито хтось бачив лисицю біля школи.
- Адже ми домовлялися зустрітися о п’ятій.
- Приблизно о восьмій почався дощ.
- Усе-таки ми встигли на потяг.
- Навряд чи він прийде вчасно.
Проте й однак на початку речення — сполучники, і коми після них немає: Проте дощ не почався.
Правопис 2019, § 158, п. 11, примітка 1 в
- Проте дощ так і не почався.
- Однак ми не встигли на потяг.
- Проте відповідь виявилася неправильною.
- Однак екскурсію не скасували.
- Проте ніхто не здивувався.
- Однак задача мала ще один розв’язок.
Сполучник а (рідше і) перед вставним словом комою від нього не відокремлюємо: а може, а значить, а отже, а власне, і справді.
Правопис 2019, § 158, п. 11, примітка 2
- А може, підемо сьогодні до парку?
- Дощ не вщухав, а значить, похід доведеться перенести.
- Ми прочитали всю повість, а отже, можемо писати твір.
- Його цікавить спорт, а власне, футбол.
- І справді, сніг випав уже в жовтні.
- Задача має два розв’язки, а значить, відповідей теж дві.
Джерело правил — Український правопис (2019); посилання ведуть на його текст за параграфами.