Звуки і букви на НМТ: уподібнення приголосних і пастки завдання 1
Завдання 1 НМТ з української перевіряє не правопис, а вимову. У 2026 році рядок, де звук [з] є в кожному слові, знайшли лише 32,6 % учасників. Розбираємо, як букви передають звуки, уподібнення за дзвінкістю, м’якістю, місцем і способом творення, пастки реальних завдань і алгоритм розв’язання.
![Сторінка зошита з написом «Звуки і букви» і транскрипцією «змінити — [з’м’інити]» червоною ручкою](/uploads/blog/images/eb442627-d317-4b99-9881-d7d387928485/1200.webp)
Перше завдання тесту НМТ з української мови здається найпростішим: зазвичай це чотири рядки по три слова, і треба знайти той, де виділені букви позначають однаковий звук. Проте в першому варіанті основної сесії 2026 року рядок, у кожному слові якого є звук [з], знайшли лише 32,6 % учасників, а 37,0 % обрали рядок змінити, беззубий, показ. У 2023 і 2024 роках завдання 1 (теж у першому варіанті) правильно розв’язали 35,6 % і 37,2 % учасників.
Річ у тім, що завдання 1 перевіряє вимову, а не написання. Приголосні в слові впливають один на одного, і та сама буква може позначати різні звуки: т у слові боротьба звучить як [д’], а в слові сміється — як [ц’]. Розберімо, як букви передають звуки, основні види уподібнення приголосних і пастки з реальних завдань НМТ.
Звук і буква: з чого почати
Звуки записують у квадратних дужках. Апостроф після звука позначає м’якість ([з’] — м’який звук), двокрапка — довготу ([ш:] — довгий звук). В українській абетці 33 букви, а звуків 38, тому буква і звук часто не збігаються.
Букви | Що позначають | Приклади |
|---|---|---|
я, ю, є | два звуки [йа], [йу], [йе]: на початку слова, після голосного, після апострофа, а в іншомовних словах і після м’якого знака | якість, моя, п’ять, м’ята, ательє, мільярд |
я, ю, є | після букви приголосного — м’якість цього приголосного і звук [а], [у] чи [е] | люди [л’уди], рюкзак [р’уґзак], сюди |
ї | завжди два звуки [йі] | їжак, країна, з’їзд |
щ | два звуки [шч] | ще, щастя |
дж, дз | один звук [дж], [дз], якщо обидві букви належать до однієї частини слова | джерело, бджола, джгутовий, дзеркало, дзвеніти, передзвін |
дж, дз | два звуки, якщо д належить до префікса, а ж чи з — до кореня | піджарити, підживляти, надзвичайний, відзначити |
ь, апостроф | звука не позначають: ь показує м’якість попереднього приголосного, апостроф — що приголосний перед [й] твердий | сьорбати, з’явитися |
Дзвінкі й глухі приголосні
Щоб зрозуміти, на який звук змінюється приголосний, треба знати пари дзвінких і глухих:
Дзвінкий | Глухий |
|---|---|
[б] | [п] |
[д], [д’] | [т], [т’] |
[з], [з’] | [с], [с’] |
[дз], [дз’] | [ц], [ц’] |
[ж] | [ш] |
[дж] | [ч] |
[ґ] | [к] |
[г] | [х] |
Глухий перед дзвінким стає дзвінким
[т] → [д]: футбол [фудбол], баскетбол;
[т’] → [д’]: боротьба [бород’ба], молотьба;
[с] → [з]: айсберг [айзберг];
[с’] → [з’]: просьба [проз’ба], осьдечки;
[ч] → [дж]: лічба [л’іджба];
[к] → [ґ]: вокзал [воґзал], екзотика [еґзотика], Великдень [велиґден’].
Перед голосними й сонорними [в], [й], [л], [м], [н], [р] глухі не змінюються: у словах квитки, край, закріплення звучить [к].
Дзвінкий у кінці слова й перед глухим не оглушується
У літературній вимові дзвінкі приголосні в кінці слова й перед глухими звучать дзвінко: погляд, зорепад, показ, перелаз; казка, різкий, ніжка, подружка, дужечка, кладка. Тож у різкий чуємо [з], у ніжка — [ж], у кладка — [д].
Уподібнення за м’якістю
Твердий і м’який приголосні — різні звуки: [з] і [з’], [д] і [д’], [л] і [л’]. У завданні на однаковий звук їх не можна вважати одним. Приголосний буває м’яким не лише тоді, коли після нього пишемо ь, я, ю, є чи і, а й перед іншим м’яким приголосним, хоча на письмі це ніяк не позначено:
стіни [с’т’іни], повість [пов’іс’т’];
весняний [вес’н’аний];
свічка [с’в’ічка], свято [с’в’ато];
змінити [з’м’інити].
Апостроф означає протилежне: приголосний перед ним твердий, а після нього звучить [й]. Тому в словах з’явитися, з’їсти, з’їжджати — твердий [з], а в змінити — м’який [з’].
Уподібнення за місцем і способом творення
Свистячі ([з], [с], [ц], [дз]) і шиплячі ([ж], [ш], [ч], [дж]), опинившись поруч, уподібнюються: перший звук пристосовується до наступного. А [т] чи [т’] перед [с’] і [ц’] зливається з ними в довгий [ц’:].
Що відбувається | Приклади |
|---|---|
свистячий перед шиплячим стає шиплячим | зшити [ш:ити], безжурний [беж:урний], принісши [пр’ин’іш:и] |
шиплячий перед свистячим стає свистячим | дошці [дос’ц’і], пташці [птас’ц’і], усмішці [усм’іс’ц’і], книжці [книз’ц’і] |
-шся вимовляємо як [с’:а] | смієшся [с’м’ійес’:а] |
-чся вимовляємо як [ц’с’а] | не морочся [мороц’с’а] |
-ться вимовляємо як [ц’:а] | сміється [с’м’ійец’:а], здається [здайец’:а] |
т перед ц дає [ц’:] | нитці [ниц’:і] |
Спрощення: буква є, а звука немає
У групах -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -скн- один приголосний випадає не лише у вимові, а й на письмі: тиждень — тижня, проїзд — проїзний, честь — чесний, щастя — щасливий, тиск — тиснути. Винятки, де т пишемо: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять.
Для завдання 1 важливо й інше: деякі букви пишемо, але не вимовляємо. У шістсот [т] не звучить ([шіс:от]), так само в шістдесят, а в кістці він випадає: [к’іс’ц’і]. А в демонстраційному варіанті 2024 року рядок відбити, проїзний не підходив до звука [д] з іншої причини: у слові проїзний букви д немає зовсім. Усі правила й винятки — на сторінці теми «Спрощення в групах приголосних».
Як це перевіряють на НМТ
Умову формулюють по-різному: «Однаковий звук позначають букви, виділені в кожному слові рядка», «Звук [з] є в кожному слові рядка», «Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка». Суть одна: звук має збігтися в усіх трьох словах, і досить одного «чужого», щоб рядок відпав.
Завдання 1 | Правильний рядок | Звук | Правильно відповіли |
|---|---|---|---|
зіщулитись, просьба, зябра | [з’] | 35,6 % | |
рюкзак, аґрус, ґрунтознавець | [ґ] | 37,2 % | |
анекдот, ґречний, екзотика | [ґ] | 57,6 % | |
розмова, глузд, з’явитися | [з] | 32,6 % |
Пастки повторюються. Рядок край, вокзал, закріплення у завданнях, що є в тренажері, трапився тричі (2023, 2025, 2026) і щоразу був неправильним: у вокзал звучить [ґ]. А завдання 1 з другого варіанта 2025 року майже без змін повторило завдання 2023 року.
Найпопулярнішою виявилася хибна відповідь Б. Слова беззубий і показ справді мають [з], і рядок «ламає» лише м’якість у слові змінити. Тому, знайшовши потрібну букву, перевірте ще, твердий звук чи м’який.
Хибний рядок А обрали майже стільки ж учасників, скільки правильний. Пастка подвійна: однакова буква т ховає три різні звуки, а правильний рядок складається з різних букв — к і ґ.
Наступного року, у НМТ 2025 (варіант 1), відповідь знову трималася на [ґ]: анекдот [анеґдот], ґречний, екзотика [еґзотика]. Цього разу правильно відповіли 57,6 % учасників. Найчастіше помилково обирали рядок кігтик, легко, подруга (24,5 %): у перших двох словах [г] перед глухим звучить як [х], а в слові подруга — [г].
Як розв’язати завдання 1: покроково
Прочитайте умову. Шукаєте однаковий звук у виділених буквах чи конкретний звук, наприклад [з], у кожному слові? В обох випадках порівнюєте звуки, а не букви.
Вимовте кожне слово подумки, повільно й природно, і визначте звук на місці виділеної букви. Не довіряйте написанню.
Подивіться на сусіда справа. Глухий перед дзвінким стає дзвінким: т → [д], с → [з], ч → [дж], к → [ґ]. Дзвінкий перед глухим і в кінці слова не змінюється, крім [г] перед [к], [т].
Перевірте м’якість. М’який знак, я, ю, є, і після приголосного або наступний м’який приголосний дають м’який звук, апостроф — твердий. [з] і [з’] — різні звуки.
Шукайте свистячі поруч із шиплячими та закінчення -шся, -чся, -ться: тут буква найчастіше не збігається зі звуком.
Перевірте буквосполучення й «німі» букви:дж, дз в одній частині слова — один звук, щ — два; у шістсот, шістдесят [т] не вимовляється; у словах зі спрощенням потрібної букви може не бути взагалі.
Відкиньте рядок, щойно знайшли одне «чуже» слово, але перегляньте всі рядки: правильний має бути лише один.
Тренуйтеся
На сторінці теми «Звуки і букви. Уподібнення приголосних» зібрано завдання НМТ на цю тему з поясненнями. Завдання, у яких помилитеся, потраплять до розділу «Робота над помилками», а перевірити себе в умовах іспиту можна в пробних тестах.
Апостроф і м’який знак слово за словом тренує безкоштовний тренажер «Апостроф, м’який знак чи нічого», а де писати букву ґ — тренажер «Ґ чи Г». Оберіть відповідь — і одразу побачите правило.
Варто повторити й суміжні теми: «Спрощення в групах приголосних», «Апостроф», «М’який знак». Як побудовано тест — у статті про структуру НМТ з української мови, а ще одну тему з фонетики розібрано в статті про наголос.
Джерела
Завдання й частки відповідей учасників узято з офіційних матеріалів УЦОЯО: звіту про НМТ 2026, том II; завдань основних сесій 2025 року (варіант 1, варіант 2) і 2024 року (варіант 1, варіант 2) на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти; завдань основної сесії 2023 року (варіант 1, варіант 2); демонстраційних варіантів НМТ 2023, 2024 і 2026 років. Частки відповідей 2023 року — з витягу зі звіту на сайті Львівського регіонального центру. © Український центр оцінювання якості освіти.