Види підрядних частин: тренажер НМТ 2027
Завдання 28–29 НМТ просять поєднати підрядну частину з членом простого речення, що має таке саме значення: підрядну мети з обставиною мети, з’ясувальну з додатком. Вид підрядної визначає питання від головної частини, а не сам сполучник. У тренажері 87 речень: тренуйтеся по 10 — оберіть відповідь і одразу побачите пояснення.
Тренування
Речення за відповідями
означальна
Стоїть після іменника й відповідає на питання який? чий?; приєднується словами який, чий, що (= який), де, куди, звідки, коли: село, де я виріс; день, коли ми зустрілися.
- Яблуня, що росте біля хвіртки, уже зацвіла.
- Село, де народилася моя бабуся, розкинулося над Дністром.
- Я досі пам’ятаю день, коли ми вперше поїхали до моря.
- Учитель похвалив учня, чия робота була найохайніша.
- Ми зупинилися біля криниці, з якої колись брали воду всі сусіди.
- Озеро, куди ми ходили на риболовлю, цього літа обміліло.
- Нарешті настала хвилина, коли оголосили переможців олімпіади.
- Книжку, яку ти мені порадив, я прочитав за два вечори.
- Стежка, що вела до лісу, заросла високою травою.
- Я отримав листа від друга, з яким навчався в першому класі.
- Місто, звідки приїхала нова учениця, славиться своїми парками.
з’ясувальна
Відповідає на питання відмінків (що? про що? чого?) і стоїть після дієслова мовлення, думки, почуття, бажання: сказав, що…; не знаю, де…; хочу, щоб…; запитав, чи…
- Синоптики повідомили, що наступного тижня похолодає.
- Мама попросила, щоб я купив хліба й молока.
- Оля запитала, чи прийде Марко на репетицію.
- Бабуся розповідала, як вона ходила до школи через ліс.
- Я не знаю, де лежать ключі від гаража.
- Я хочу, щоб ти теж поїхав із нами в похід.
- Ніхто не пам’ятав, коли востаннє ремонтували шкільний спортзал.
- Я відчув, що хтось торкнувся мого плеча.
- Тренер пояснив, чому команда програла останній матч.
- Ми бачили, як лелеки будують гніздо на старій вербі.
- Учні вирішили, що підготують виставу до Різдва.
часу
Відповідає на питання коли? відколи? доки?; сполучники коли, поки, доки, як тільки, щойно, відколи, після того як, перш ніж.
- Коли задзвенів дзвоник, учні вийшли з класу.
- Ми чекали на зупинці, доки не під’їхав автобус.
- Як тільки зійшло сонце, туристи рушили в дорогу.
- Після того як закінчилися уроки, ми пішли до бібліотеки.
- Перевір роботу ще раз, перш ніж віддаси її вчителеві.
- Ми вирушили тоді, коли над річкою розвіявся туман.
- Щойно ми зайшли до хати, почалася злива.
- Відколи в нашому дворі поставили гойдалки, тут завжди повно дітей.
місця
Відповідає на питання де? куди? звідки? і стосується дієслова, часто через слова там, туди, звідти: де, куди, звідки.
- Ми поставили намет там, де берег був рівний і сухий.
- Де колись був пустир, тепер шумить молодий парк.
- Птахи полетіли туди, де тепло й багато їжі.
- Ми пішли туди, куди вела вузька стежка.
- Чекай мене там, де ми зустрілися вчора.
- Вода прибуває звідти, звідки течуть гірські струмки.
- Суниці ростуть там, де на галявину падає сонце.
мети
Відповідає на питання з якою метою? навіщо?; сполучники щоб, аби, для того щоб.
- Я відчинив вікно, щоб провітрити кімнату.
- Ми встали рано, аби встигнути на перший потяг.
- Учителька записала правило на дошці, щоб усі могли його переписати.
- Щоб добре скласти іспит, треба щодня трохи повторювати.
- Брат пішов на курси, для того щоб вивчити англійську.
- Ми посадили біля школи липи, щоб улітку там була тінь.
- Сестра відклала частину грошей, аби на літо купити велосипед.
причини
Відповідає на питання чому? з якої причини?; сполучники бо, тому що, через те що, оскільки, адже, завдяки тому що.
- Ми не пішли в похід, бо цілий день ішов дощ.
- Оскільки бібліотеку зачинили на ремонт, ми готувалися вдома.
- Матч перенесли, через те що поле залило водою.
- Андрій запізнився на урок, тому що проспав.
- Візьми парасольку, адже синоптики обіцяли зливу.
- Квіти на підвіконні зів’яли, бо їх давно не поливали.
- Ми швидко знайшли дорогу, завдяки тому що мали з собою карту.
умови
Відповідає на питання за якої умови?; сполучники якщо, якби, коли б, за умови що.
- Якщо завтра буде сонячно, ми поїдемо на озеро.
- Якби ти прийшов раніше, ми встигли б на виставу.
- Ми встигнемо на потяг, якщо вийдемо з дому о сьомій.
- Коли б я знав про твій приїзд, я зустрів би тебе на вокзалі.
- Рослина швидко загине, якщо її поливати холодною водою.
- Похід відбудеться, за умови що всі учасники принесуть дозволи від батьків.
- Якщо уважно прочитати завдання, помилитися буде важко.
допустова
Називає те, всупереч чому відбувається дія головної (незважаючи на що?); сполучники хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, хай як, хоч би скільки.
- Хоча надворі був мороз, діти гралися на подвір’ї до вечора.
- Ми дійшли до вершини, хоч дорога була крута й слизька.
- Незважаючи на те що задача була складна, Іра розв’язала її першою.
- Сад рясно вродив, дарма що літо було посушливе.
- Хай як ми поспішали, на початок концерту не встигли.
- Хоч би скільки я тренувався, ця вправа мені не вдавалася.
- Кіт не зліз із дерева, хоча ми довго його кликали.
наслідкова
Називає наслідок усього, про що йдеться в головній; приєднується сполучником так що після коми, а вказівного слова так у головній немає.
- Автобус довго не приїжджав, так що ми пішли пішки.
- Дощ ішов цілу ніч, так що вранці всі стежки розмокли.
- Квитки розкупили за годину, так що на концерт ми не потрапили.
- Я заздалегідь вивчив маршрут, так що ми жодного разу не заблукали.
- Сонце вже сіло, так що на річці швидко похолоднішало.
- Доповідь була готова ще в понеділок, так що я спокійно відпочив у вихідні.
- У хаті вимкнули світло, так що вечеряли ми при свічках.
порівняльна
Порівнює зміст головної з іншою дією чи станом; сполучники мов, немов, наче, неначе, ніби, як, ніж, а вказівного так у головній немає.
- Ця задача виявилася легшою, ніж я думав.
- Хмари пливли небом, наче хтось розлив по ньому молоко.
- Сніжинки кружляли в повітрі, ніби вони танцювали вальс.
- Листя кружляло над стежкою, як кружляють метелики над квітами.
- Річка виблискувала на сонці, немов хтось розсипав по воді срібло.
- Сьогодні ми повернулися зі школи раніше, ніж повертаємося зазвичай.
- Поле під снігом біліло, неначе його застелили скатертиною.
способу дії і ступеня
Відповідає на питання як? яким способом? якою мірою? і розкриває вказівне слово головної так, настільки, стільки: зробив так, як радили; так тихо, що…
- Ми зробили все так, як радив тренер.
- Дівчинка говорила так тихо, що її майже ніхто не почув.
- Вода в річці була настільки холодна, що ніхто не наважився купатися.
- Сніг падав так густо, що за годину замело всі доріжки.
- Хлопці співали так голосно, що їх було чути на сусідній вулиці.
- Пиріг спекли так, як навчила бабуся.
- Вітер дув настільки сильно, що гнулися старі тополі.
- Учні виконали вправу так, як показала вчителька.