Перейти до основного вмісту
Розбір речення

Види підрядних частин: тренажер НМТ 2027

Завдання 28–29 НМТ просять поєднати підрядну частину з членом простого речення, що має таке саме значення: підрядну мети з обставиною мети, з’ясувальну з додатком. Вид підрядної визначає питання від головної частини, а не сам сполучник. У тренажері 87 речень: тренуйтеся по 10 — оберіть відповідь і одразу побачите пояснення.

Речення за відповідями

означальна

Стоїть після іменника й відповідає на питання який? чий?; приєднується словами який, чий, що (= який), де, куди, звідки, коли: село, де я виріс; день, коли ми зустрілися.

  • Яблуня, що росте біля хвіртки, уже зацвіла.
  • Село, де народилася моя бабуся, розкинулося над Дністром.
  • Я досі пам’ятаю день, коли ми вперше поїхали до моря.
  • Учитель похвалив учня, чия робота була найохайніша.
  • Ми зупинилися біля криниці, з якої колись брали воду всі сусіди.
  • Озеро, куди ми ходили на риболовлю, цього літа обміліло.
  • Нарешті настала хвилина, коли оголосили переможців олімпіади.
  • Книжку, яку ти мені порадив, я прочитав за два вечори.
  • Стежка, що вела до лісу, заросла високою травою.
  • Я отримав листа від друга, з яким навчався в першому класі.
  • Місто, звідки приїхала нова учениця, славиться своїми парками.

з’ясувальна

Відповідає на питання відмінків (що? про що? чого?) і стоїть після дієслова мовлення, думки, почуття, бажання: сказав, що…; не знаю, де…; хочу, щоб…; запитав, чи…

  • Синоптики повідомили, що наступного тижня похолодає.
  • Мама попросила, щоб я купив хліба й молока.
  • Оля запитала, чи прийде Марко на репетицію.
  • Бабуся розповідала, як вона ходила до школи через ліс.
  • Я не знаю, де лежать ключі від гаража.
  • Я хочу, щоб ти теж поїхав із нами в похід.
  • Ніхто не пам’ятав, коли востаннє ремонтували шкільний спортзал.
  • Я відчув, що хтось торкнувся мого плеча.
  • Тренер пояснив, чому команда програла останній матч.
  • Ми бачили, як лелеки будують гніздо на старій вербі.
  • Учні вирішили, що підготують виставу до Різдва.

часу

Відповідає на питання коли? відколи? доки?; сполучники коли, поки, доки, як тільки, щойно, відколи, після того як, перш ніж.

  • Коли задзвенів дзвоник, учні вийшли з класу.
  • Ми чекали на зупинці, доки не під’їхав автобус.
  • Як тільки зійшло сонце, туристи рушили в дорогу.
  • Після того як закінчилися уроки, ми пішли до бібліотеки.
  • Перевір роботу ще раз, перш ніж віддаси її вчителеві.
  • Ми вирушили тоді, коли над річкою розвіявся туман.
  • Щойно ми зайшли до хати, почалася злива.
  • Відколи в нашому дворі поставили гойдалки, тут завжди повно дітей.

місця

Відповідає на питання де? куди? звідки? і стосується дієслова, часто через слова там, туди, звідти: де, куди, звідки.

  • Ми поставили намет там, де берег був рівний і сухий.
  • Де колись був пустир, тепер шумить молодий парк.
  • Птахи полетіли туди, де тепло й багато їжі.
  • Ми пішли туди, куди вела вузька стежка.
  • Чекай мене там, де ми зустрілися вчора.
  • Вода прибуває звідти, звідки течуть гірські струмки.
  • Суниці ростуть там, де на галявину падає сонце.

мети

Відповідає на питання з якою метою? навіщо?; сполучники щоб, аби, для того щоб.

  • Я відчинив вікно, щоб провітрити кімнату.
  • Ми встали рано, аби встигнути на перший потяг.
  • Учителька записала правило на дошці, щоб усі могли його переписати.
  • Щоб добре скласти іспит, треба щодня трохи повторювати.
  • Брат пішов на курси, для того щоб вивчити англійську.
  • Ми посадили біля школи липи, щоб улітку там була тінь.
  • Сестра відклала частину грошей, аби на літо купити велосипед.

причини

Відповідає на питання чому? з якої причини?; сполучники бо, тому що, через те що, оскільки, адже, завдяки тому що.

  • Ми не пішли в похід, бо цілий день ішов дощ.
  • Оскільки бібліотеку зачинили на ремонт, ми готувалися вдома.
  • Матч перенесли, через те що поле залило водою.
  • Андрій запізнився на урок, тому що проспав.
  • Візьми парасольку, адже синоптики обіцяли зливу.
  • Квіти на підвіконні зів’яли, бо їх давно не поливали.
  • Ми швидко знайшли дорогу, завдяки тому що мали з собою карту.

умови

Відповідає на питання за якої умови?; сполучники якщо, якби, коли б, за умови що.

  • Якщо завтра буде сонячно, ми поїдемо на озеро.
  • Якби ти прийшов раніше, ми встигли б на виставу.
  • Ми встигнемо на потяг, якщо вийдемо з дому о сьомій.
  • Коли б я знав про твій приїзд, я зустрів би тебе на вокзалі.
  • Рослина швидко загине, якщо її поливати холодною водою.
  • Похід відбудеться, за умови що всі учасники принесуть дозволи від батьків.
  • Якщо уважно прочитати завдання, помилитися буде важко.

допустова

Називає те, всупереч чому відбувається дія головної (незважаючи на що?); сполучники хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, хай як, хоч би скільки.

  • Хоча надворі був мороз, діти гралися на подвір’ї до вечора.
  • Ми дійшли до вершини, хоч дорога була крута й слизька.
  • Незважаючи на те що задача була складна, Іра розв’язала її першою.
  • Сад рясно вродив, дарма що літо було посушливе.
  • Хай як ми поспішали, на початок концерту не встигли.
  • Хоч би скільки я тренувався, ця вправа мені не вдавалася.
  • Кіт не зліз із дерева, хоча ми довго його кликали.

наслідкова

Називає наслідок усього, про що йдеться в головній; приєднується сполучником так що після коми, а вказівного слова так у головній немає.

  • Автобус довго не приїжджав, так що ми пішли пішки.
  • Дощ ішов цілу ніч, так що вранці всі стежки розмокли.
  • Квитки розкупили за годину, так що на концерт ми не потрапили.
  • Я заздалегідь вивчив маршрут, так що ми жодного разу не заблукали.
  • Сонце вже сіло, так що на річці швидко похолоднішало.
  • Доповідь була готова ще в понеділок, так що я спокійно відпочив у вихідні.
  • У хаті вимкнули світло, так що вечеряли ми при свічках.

порівняльна

Порівнює зміст головної з іншою дією чи станом; сполучники мов, немов, наче, неначе, ніби, як, ніж, а вказівного так у головній немає.

  • Ця задача виявилася легшою, ніж я думав.
  • Хмари пливли небом, наче хтось розлив по ньому молоко.
  • Сніжинки кружляли в повітрі, ніби вони танцювали вальс.
  • Листя кружляло над стежкою, як кружляють метелики над квітами.
  • Річка виблискувала на сонці, немов хтось розсипав по воді срібло.
  • Сьогодні ми повернулися зі школи раніше, ніж повертаємося зазвичай.
  • Поле під снігом біліло, неначе його застелили скатертиною.

способу дії і ступеня

Відповідає на питання як? яким способом? якою мірою? і розкриває вказівне слово головної так, настільки, стільки: зробив так, як радили; так тихо, що…

  • Ми зробили все так, як радив тренер.
  • Дівчинка говорила так тихо, що її майже ніхто не почув.
  • Вода в річці була настільки холодна, що ніхто не наважився купатися.
  • Сніг падав так густо, що за годину замело всі доріжки.
  • Хлопці співали так голосно, що їх було чути на сусідній вулиці.
  • Пиріг спекли так, як навчила бабуся.
  • Вітер дув настільки сильно, що гнулися старі тополі.
  • Учні виконали вправу так, як показала вчителька.