Подвоєння приголосних

У правильному рядку скрізь подвоєння: громаддя — подовження в іменнику середнього роду на -я; величчю — в орудному відмінку іменника ІІІ відміни; старанність — -нн- прикметника старанний зберігаємо перед суфіксом -ість, як у законний — законність.

• заздрістю — основа закінчується на два приголосні (-ст), тому подовження немає.
• довгожданий — прикметник від дієприкметника жданий, з одним н.
• спотворений — дієприкметник, з одним н.

Інші слова цих рядків пишемо з подвоєнням: нездоланний, зілля, жовччю, звання, забуття, суддею.

Подвоєння в орудному відмінку однини мають іменники жіночого роду III відміни, основа яких закінчується на один м’який або шиплячий приголосний: поміччю, сіллю, зав’яззю.

• ступінь — чоловічого роду, тому ступенем; віссю, миттю — з подвоєнням.
• продаж — чоловічого роду: продажем; статтю, міццю — з подвоєнням.
• шампунь — чоловічого роду: шампунем; путтю, річчю — з подвоєнням.

Кінцевий приголосний основи іменників ІІІ відміни в орудному відмінку однини подвоюємо, якщо перед ним стоїть голосний: магістраллю, маззю, мігренню, міддю. Губні приголосні не подвоюються — після них пишемо апостроф.

• верф’ю — після губного ф апостроф, а не подвоєння; решта — паралеллю, подорожжю, ціллю.
• стриманістю — основа закінчується двома приголосними -ст-, тому подвоєння немає; решта — папороттю, сіллю, величчю.
• кров’ю — після губного в апостроф; решта — заметіллю, емаллю, світлотінню.

У правильному рядку подвоєння скрізь: оббризкати і відділ — збіг однакових приголосних префікса й кореня (об- + бризкати, від- + діл); прагнення — іменник середнього роду на -ння, утворений від дієслова.

• заснований — дієприкметник із суфіксом -н-, тому одна н (узбіччя, зеленню — з подвоєнням).
• безглуздя — після двох приголосних подовження немає (люттю, віддячити — з подвоєнням).
• шалений — прикметник із суфіксом -ен-, одна н (дозвілля, пам’яттю — з подвоєнням).