Діагностика: з чого почати підготовку

У рядку анекдот, ґречний, екзотика всі виділені букви позначають звук [ґ]. У словах анекдот і екзотика глухий [к] перед дзвінкими [д] і [з] стає дзвінким: [анеґдот], [еґзотика]; у слові ґречний цей звук позначено буквою ґ.

• боротьба, дзвеніти, подія: у боротьба — [д’] (глухий [т’] перед дзвінким [б] дзвінчає), у дзвеніти букви дз позначають один звук [дз], а в подія виділено голосний [і].
• сміється, утіха, шістсот: у сміється — [ц’] ([с’м’ійец’:а]), у утіха — [т’], а в шістсот [т] не вимовляється ([шіс:от]).
• кігтик, легко, подруга: у кігтик і легко — [х] (перед глухими [т], [к] звук [г] оглушується), а в подруга — [г].

У словах 1, 3, 7 і 9 наголос позначено неправильно. Правильно: донька, чотирнадцять, павич (і назва «Павич»), листопада (як листопад).

Решту слів виділено правильно: завдання, вірша, урочистому, мережі, одинадцятого, квартал.

• У словах 2, 4, 5, 10 наголос позначено правильно.
• Рядок 3, 4, 5, 10: неправильно лише 3 (чотирнадцять); 4, 5, 10 — правильно.
• Рядок 1, 2, 5, 6: неправильно лише 1 (донька); 2, 5, 6 — правильно.

У правильному рядку скрізь пишемо ь: посунься (у наказовому способі м’який знак зберігається: посунь — посунься), катається (у формі на -ться), Гуцульщина (після л перед приголосним).

• дивишся — без ь: після шиплячого ш м’який знак не пишемо; посольський, охолоньте — з ь.
• кінський, Уманщина — без ь: після н перед -ськ- і щ м’який знак не пишемо; чотирьох — з ь.
• колодязний — без ь, хоч колодязь пишемо з м’яким знаком; тьмяність, сьорбати — з ь.

У правильному рядку апостроф скрізь: верф’ю — після губного ф, перед яким стоїть р (як торф’яний); возз’єднання — після префікса на приголосний; ін’єкція — після іншомовного префікса ін- перед [йе].

• дзвякати — без апострофа, бо перед губним в стоїть інший приголосний кореня (з); відв’язати, Рейк’явік — з апострофом.
• Мюнхен — ю позначає м’якість [м’], а не [йу], тож апострофа немає; кон’юнктура, з’явитися — з апострофом.
• бюро — без апострофа (м’який [б’]); пан’європейський, подвір’я — з апострофом.

У рядку химерний, завмирання, диригент скрізь пишемо и: химерний — словникове слово, завмирання — у корені перед наголошеним суфіксом -а- пишемо и (завмирати — завмерти), диригент — за правилом дев’ятки: після д перед приголосним.

• метушливий — з е (як метушня); тривожний (як тривога) — словникове слово з и, абрикос — з и за правилом дев’ятки (після р перед приголосним).
• теоретичний — з е (як теоретик); меридіан — з и за правилом дев’ятки, дрижати — словникове слово з и.
• метелик — з е; смиренний, християнин — з и.

У правильному рядку всі слова пишемо разом: акватехніка (перша частина аква-), ексчемпіонка (за чинним правописом екс- пишемо разом, як експрезидент), держмито (складноскорочене слово).

• година-дві — через дефіс, бо поєднання означає приблизну кількість (як день-два).
• учений-еколог — через дефіс: іменник із прикладкою, що уточнює фах.
• піар-акція — через дефіс: складний іменник з двох іменників без сполучного голосного.

Речення Вибір продуктів, технологія приготування страв… написане без помилок.

• Запорукою краси та здоров’я…: правильно збалансований — дієприкметник із суфіксом -ан- пишемо з одним н; раціон — в іншомовному слові перед голосним пишемо і.
• Принцип чіткого поділу продуктів…: правильно корисні — у групі -стн- відбувається спрощення (користь — корисний); харчування — в іменниках на -ання подвоєння.
• Основи повноцінного меню…: правильно чи не кожен — частки чи не пишемо окремо; будь-яких — частку будь- пишемо через дефіс.

Без лексичних помилок написане речення Чиста совість мотивує людину на вчинки…

• Багато хто з нас мріяв…: замість добитися успіху — досягти успіху; замість зайняти вище місце краще посісти вище місце.
• Часто ми не придаємо значення…: замість придаємо значення — надаємо значення; відношення — це зв’язок між поняттями чи величинами, а між людьми — стосунки: не надаємо значення стосункам з людьми.
• Коли посторонні люди замічають…: замість посторонні — сторонні, замість замічають — помічають.
• Кожна слідуюча сходинка…: замість слідуюча — наступна; опиратися — передусім «чинити опір», а в значенні «мати опору» кажемо спирається на результати.

Епатувати (з французької) — вражати, приголомшувати інших незвичною, зухвалою поведінкою: епатувати публіку = вражати публіку.

Інші слова мають інші значення: супроводжувати — іти разом із кимось, виявляти — показувати чи знаходити, окреслювати — визначати межі. Виражати (висловлювати думку чи почуття) лише звучить схоже на вражати.

У словах родовище (де залягають корисні копалини), попелище (де лишився попіл після пожежі) і пасовище (де пасуть худобу) суфікс -ищ- називає місце. У слові вовчище (від вовк) той самий суфікс означає збільшеність — великий вовк, тому його значення інше.

• Після півтора іменник стоїть у родовому відмінку однини: через півтора місяця. Півтори поєднуємо з іменниками жіночого роду: півтори години.
• Іменники іншомовного походження на -о здебільшого не відмінюємо, але пальто за правописом відмінюється: пальта, у пальті, а в родовому множини — модних пальт.
• Українські прізвища на -енко відмінюються: колекції Тараса Демиденка.

• У звертанні вживаємо кличний відмінок: Дорогий українцю. Форма українець — називний відмінок, тому рядки з українець відпадають.
• Невідмінювані назви міст мають рід загальної назви місто, тобто середній: старовинне Батумі, як старовинне Тбілісі.
• Невідмінювані іменники на позначення неістот належать до середнього роду: смачне хачапурі, як смачне рагу. Тому неправильні рядки зі смачний, смачну і старовинний, старовинну.

Дію, названу дієприслівником, виконує той самий суб’єкт, що й дію присудка. У другій частині речення Потім секрет виготовлення було втрачено, і лише ураганом 1565 року… підмета немає (було відкрито), а промчавши стосується слова ураганом, яке підметом не є. Можлива редакція: …і лише 1565 року, коли ураган промчав англійським графством Камберленд, було відкрито родовище невідомого матеріалу – графіту.

• Беручи в руки звичайний олівець…: беручи і подумаєте — дії однієї особи, ви.
• Ще стародавні греки…: послуговувалися і використовуючи — дії підмета греки.
• У 1858-му році Хаймен Ліпман…: витираючи стосується того, хто пише, — підмета кожен.
• Цікаво, що експериментатори…: використали і написавши — дії підмета експериментатори.

У реченні Василь Симоненко стверджував… слова автора стоять перед прямою мовою: після них ставимо двокрапку, пряму мову беремо в лапки й починаємо з великої букви, а крапку ставимо після лапок.

• …говорив філософ Григорій Сковорода…: слова автора всередині прямої мови виділяємо з обох боків: «Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода, – якої припускаються в навчанні».
• …радив геніальний Олександр Довженко: лапки закривають лише пряму мову: «Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду», – радив геніальний Олександр Довженко.
• «Рідна мова дається народові Богом…: у словах автора два дієслова мовлення, і друге (застерігав) вводить нове речення прямої мови, тому після нього — двокрапка й тире: …наголошував Василь Захарченко й застерігав: – …
• …запитує ліричний герой поезії Івана Франка: після знака питання перед тире кому не ставимо: «…колюче терня?» – запитує ліричний герой…

Кома 5 стоїть перед сполучником проте: частину проте всіх дійових осіб об’єднало бажання… приєднано протиставним сурядним сполучником, тож зв’язок тут сурядний, а не безсполучниковий. Обґрунтування для коми 5 неправильне.

• Кома 1 — перед сполучником і, що поєднує дві частини складносурядного речення.
• Двокрапка 2 — після узагальнювального слова етапи перед однорідними членами.
• Кома 3 — між однорідними додатками Першу світову війну, прихід радянської влади.
• Кома 4 — перед підрядною означальною частиною які кожен герой сприйняв….

Тире 2 стоїть перед відокремленою прикладкою доньок віцеканцлера Оксфордського університету, яка пояснює слова сестер Лідделл. Узагальнювального слова тут немає, тож обґрунтування для тире 2 неправильне.

• двокрапка 1: друга частина безсполучникового речення пояснює причину сказаного в першій (обрали не випадково: саме 4 липня…).
• кома 3: перед сполучником і починається нова частина складносурядного речення з власним підметом Аліса.
• тире 4: частина так розпочалися ігри та оповідки означає наслідок попереднього, тому між безсполучниковими частинами — тире.
• кома 5: кома відокремлює підрядну означальну частину які автор згодом поклав в основу…

Поширене означення не розгублене у віках стоїть перед означуваним словом мистецтво, а таке означення не відокремлюється. Кома 6 відділяє слова не розгублене у віках мистецтво, що уточнюють попереднє прекрасне, тож обґрунтування коми 6 неправильне.

• Тире 1 стоїть між підметом барви і присудком перед словом це.
• Коми 2 і 5 відокремлюють підрядні частини яке захоплювало… і хто по-справжньому цінує….
• Коми 3, 4: мабуть — вставне слово, його виділяють комами.
• Кома 7: перед сполучником але ж починається нова частина складносурядного речення.

Після двокрапки 6 немає окремої частини з власною граматичною основою — там перелік однорідних членів недостатній рівень…, вплив…, невибагливість…, які розкривають узагальнювальне слово причини. Двокрапка стоїть після узагальнювального слова перед однорідними членами, тож обґрунтування для двокрапки 6 неправильне.

• Тире 1 — між підметом багатство і присудком одне (з джерел) без зв’язки.
• Коми 2, 5: перед сполучниками проте та і починаються нові частини складносурядного речення.
• Коми 3, 4: спілкуючись удома чи на роботі — дієприслівниковий зворот, відокремлена обставина.
• Коми 7, 8 розділяють однорідні члени переліку.

Як стверджують філософи й соціологи — не підрядна частина, а вставна конструкція: вона вказує на джерело повідомлення, і її можна вилучити, не порушивши будови речення. Кома 1 відділяє саме вставну конструкцію, тож обґрунтування коми 1 неправильне.

• Кома 2: цивілізованість світу вимірюють книжками, саме вони є… символами — дві частини без сполучника, між ними кома.
• Двокрапка 3: після неї пояснено, чому книжки — символи мудрості й честі: президенти присягають на книзі.
• Коми 4, 5: дієприслівниковий зворот присягаючи нації — відокремлена обставина.
• Кома 6: на книгу, а не на… шаблю — однорідні члени, протиставлені сполучником а не.

• На джерело інформації вказуємо зворотами за даними, згідно з даними, відповідно до даних. Звороти по даних, згідно даних — помилкові: після згідно потрібен прийменник з. Замість відповідно даним краще відповідно до даних.
• Після понад числівник стоїть у знахідному відмінку, що в слові двісті збігається з називним: понад двісті тисяч. Форм двоста, двохста немає, а двохсот — родовий відмінок.
• Прийменник до вимагає родового відмінка: до тридцяти кілометрів; до тридцять — помилка.

Тож рядок Згідно з даними експертів, двохста, тридцятьох відпадає через двохста, а рядок Згідно даних експертів, двісті, тридцять — через згідно даних і тридцять.