НМТ 2024 з української мови: основна сесія, варіант 1

У всіх трьох словах виділені букви позначають звук [ґ]: в аґрус і ґрунтознавець це буква ґ, а в рюкзак глухий [к] перед дзвінким [з] стає дзвінким: [р’уґзак].

• У здається [т’] разом із [с’] дає [ц’] ([здайец’:а]), у молотьба м’який [т’] перед дзвінким [б] стає дзвінким [д’], у батько — [т’].
• контрастний, шістдесят, четвер: у четвер звучить [т], а в шістдесят у групі приголосних стд звук [т] не вимовляється.
• У подружка, дужечка — [ж] (дзвінкий перед глухим не оглушується), а в джгутовий букви дж позначають один звук [дж].

Неправильно позначено наголос у слові витрати: правильно витрати, як витрата. Решта слів цього рядка виділені правильно: фаховий, каталог, багаторазові.

У решті рядків наголос позначено правильно: дивлячись, довідник, завчасу, занести; нові, жалюзі, зобразити, тризуб; щодобове, завдання, корисна, кропива. Слова витрати і зобразити часто вимовляють інакше — їх варто запам’ятати.

Кінцевий приголосний основи іменників ІІІ відміни в орудному відмінку однини подвоюємо, якщо перед ним стоїть голосний: магістраллю, маззю, мігренню, міддю. Губні приголосні не подвоюються — після них пишемо апостроф.

• верф’ю — після губного ф апостроф, а не подвоєння; решта — паралеллю, подорожжю, ціллю.
• стриманістю — основа закінчується двома приголосними -ст-, тому подвоєння немає; решта — папороттю, сіллю, величчю.
• кров’ю — після губного в апостроф; решта — заметіллю, емаллю, світлотінню.

Слово подзвякувати пишемо без апострофа: перед губним в стоїть приголосний кореня з (дзвякати), як у свято, цвях. Решта слів цього рядка — з апострофом: верб’я (перед губним б стоїть р — тоді апостроф пишемо), перем’ятий.

• між’ярусний — після першої частини на приголосний, сузір’я — після р у кінці складу, розм’якшити — з належить до префікса.
• під’юджувати — після префікса, солов’їний — після губного в, стерв’ятник — після губного, перед яким р.
• підв’ялений — д належить до префікса, арф’ярка — після губного ф, перед яким р, роз’їхатися — після префікса.

Прислівники, утворені з прийменника та іменника, прикметника чи прислівника, пишемо разом: улітку, потихеньку, навічно.

• в основному — окремо; начисто, зранку — разом.
• без упину — окремо, як без кінця; навесні, відтоді — разом.
• до вподоби — окремо, бо іменник зберігає своє значення; донині, занадто — разом.

У рядку химерний, завмирання, диригент скрізь пишемо и: химерний — словникове слово, завмирання — у корені перед наголошеним суфіксом -а- пишемо и (завмирати — завмерти), диригент — за правилом дев’ятки: після д перед приголосним.

• метушливий — з е (як метушня); тривожний (як тривога) — словникове слово з и, абрикос — з и за правилом дев’ятки (після р перед приголосним).
• теоретичний — з е (як теоретик); меридіан — з и за правилом дев’ятки, дрижати — словникове слово з и.
• метелик — з е; смиренний, християнин — з и.

Префікс с- пишемо перед к, п, т, ф, х, перед іншими приголосними — з-. У правильному рядку: скачати (перед к), сформувати (перед ф), споконвіків (перед п).

• зжалитися — перед ж пишемо з-; стовщення, споєний — з с-.
• зчеплений — перед ч пишемо з-; спідлоба, скасування — з с-.
• зціджений — перед ц пишемо з-; схуднути, стягнення — з с-.

Без помилок написане речення Щодня знаходьмо джерело радості…

• Щоб почуватися…: правильно щасливими — у групі -стл- відбувається спрощення (щастя — щасливий); жар-птиці — з дефісом.
• Починаймо кожен ранок із подяки…: правильно адже; дорогоцінні — з подвоєнням: основа цін- + суфікс -н-.
• Поважаймо не лише власний вибір…: правильно переконання — префікс пере- (переконати); незаперечне — разом: прикметник із не означає одне поняття (= безсумнівне).

У словах відбігти, відлетіти, відповзти префікс від- означає віддалення, рух від когось чи чогось: відбігти від дому, відлетіти від гнізда, відповзти від краю.

У слові відробити руху немає: воно означає «працею сплатити, відшкодувати» (відробити борг) або «закінчити роботу». Тож тут префікс має інше значення.

Дієслово співставити — калька з російського сопоставить. Українською кажемо зіставити факти або порівняти факти.

Інші сполучення нормативні: підбити підсумки (= підсумувати), ухвалити рішення, здійснити перевірку.

Дію, названу дієприслівником, виконує той самий суб’єкт, що й дію присудка. У другій частині речення Потім секрет виготовлення було втрачено, і лише ураганом 1565 року… підмета немає (було відкрито), а промчавши стосується слова ураганом, яке підметом не є. Можлива редакція: …і лише 1565 року, коли ураган промчав англійським графством Камберленд, було відкрито родовище невідомого матеріалу – графіту.

• Беручи в руки звичайний олівець…: беручи і подумаєте — дії однієї особи, ви.
• Ще стародавні греки…: послуговувалися і використовуючи — дії підмета греки.
• У 1858-му році Хаймен Ліпман…: витираючи стосується того, хто пише, — підмета кожен.
• Цікаво, що експериментатори…: використали і написавши — дії підмета експериментатори.

Якщо пряма мова — розповідне речення і стоїть перед словами автора, після лапок ставимо кому й тире: «Найкращою характеристикою людини є мета, якої вона прагне», – уважав римський філософ Марк Аврелій. У реченні з цитатою Марка Аврелія кому пропущено.

• «Хто просувається в науках…: пряма мова — окличне речення, тому знак оклику стоїть у лапках, а після них — лише тире.
• Відомий педагог Василь Сухомлинський писав…: слова автора стоять перед прямою мовою, тому після них двокрапка, а пряма мова — в лапках з великої букви.
• «Фізкультура повернула мені все…: слова автора розривають пряму мову після знака оклику; друге дієслово мовлення наголошував вводить її продовження, тому після нього двокрапка й тире.
• «Щоб стати особистістю…: слова автора розривають речення прямої мови, тому з обох боків від них коми й тире, а продовження — з малої букви.

Кома 5 стоїть перед сполучником проте: частину проте всіх дійових осіб об’єднало бажання… приєднано протиставним сурядним сполучником, тож зв’язок тут сурядний, а не безсполучниковий. Обґрунтування для коми 5 неправильне.

• Кома 1 — перед сполучником і, що поєднує дві частини складносурядного речення.
• Двокрапка 2 — після узагальнювального слова етапи перед однорідними членами.
• Кома 3 — між однорідними додатками Першу світову війну, прихід радянської влади.
• Кома 4 — перед підрядною означальною частиною які кожен герой сприйняв….

Без лексичних помилок написане речення Чиста совість мотивує людину на вчинки…

• Багато хто з нас мріяв…: замість добитися успіху — досягти успіху; замість зайняти вище місце краще посісти вище місце.
• Часто ми не придаємо значення…: замість придаємо значення — надаємо значення; відношення — це зв’язок між поняттями чи величинами, а між людьми — стосунки: не надаємо значення стосункам з людьми.
• Коли посторонні люди замічають…: замість посторонні — сторонні, замість замічають — помічають.
• Кожна слідуюча сходинка…: замість слідуюча — наступна; опиратися — передусім «чинити опір», а в значенні «мати опору» кажемо спирається на результати.

Достойний — який заслуговує на повагу або на щось: достойна людина, достойний нагороди. Синонім — гідний: гідна людина, гідний нагороди.

• схожий — подібний до когось чи чогось.
• певний — упевнений або якийсь конкретний (певний час).
• цінний — який має велику вартість чи значення.
• вартісний — пов’язаний з вартістю, виражений у грошах (вартісні показники); у значенні «гідний» його не вживають.

• Після близько числівник стоїть у родовому відмінку, а сорок, дев’яносто, сто мають у ньому закінчення -а: близько дев’яноста кілометрів.
• Прийменники від і до теж вимагають родового: вісім — восьми (або вісьмох), вісімдесят — вісімдесяти (або вісімдесятьох). Форм вісьми, восьмидесяти, восьмидесятьох немає: від восьми до вісімдесяти.

• Повідомляти кого про що: повідомляти слухачів про наслідки. Давальний відмінок буває в іншій конструкції — повідомляти кому що; змішувати їх не можна.
• Найвищий ступінь — найімовірніші (проста форма) або найбільш імовірні (складена). Форми самі ймовірні, найбільш імовірніші, найімовірні помилкові.
• Навчати кого чого: навчати правил дорожнього руху; навчати правилам — калька з російської.

• Незмінювані іншомовні іменники, що називають неживі предмети, здебільшого середнього роду, але кольрабі — жіночого, як родова назва капуста. Тому й означення жіночого роду: кольрабі, тушковану.
• У звертанні вживаємо кличний відмінок: Андрій — Андрію (як Сергій — Сергію). Андрій — називний відмінок, а закінчення -є мають жіночі імена на -ія: Маріє, Наталіє.

• Після півтора іменник стоїть у родовому відмінку однини: через півтора місяця. Півтори поєднуємо з іменниками жіночого роду: півтори години.
• Іменники іншомовного походження на -о здебільшого не відмінюємо, але пальто за правописом відмінюється: пальта, у пальті, а в родовому множини — модних пальт.
• Українські прізвища на -енко відмінюються: колекції Тараса Демиденка.

• Після числівників два, три, чотири іменник стоїть у називному відмінку множини: чотири кущі. Куща — родовий однини, а кущів уживаємо після п’ять і більших числівників.
• У 1-й особі однини д чергується з дж: садити — саджу, пересадити — пересаджу. Форми пересажу, пересажду помилкові.
• Вищий ступінь — світлішу або більш світлу; поєднувати обидві форми (більш світлішу) не можна.

Текст іде від проблеми до висновку.

1. Речення 5 — зачин: під час кризи люди уникають заощаджень у національних грошових одиницях.
2. Речення 2 — Таку ситуацію пояснюють…: слово таку відсилає до щойно описаного; громадяни вкладають кошти у валюту, коштовності, нерухомість.
3. Речення 1 — Визначаючись з інвестуванням, зважають на…: продовжує тему вкладень і називає вимоги до об’єкта інвестування.
4. Речення 4 — бажаним критеріям відповідає…: ці критерії названо в реченні 1, і їм відповідає новий інструмент — електронні гроші.
5. Речення 3 — Отже, цифрова валюта стає популярною…: висновок.

У рядках 5 – 3 – 4 – 1 – 2 і 5 – 3 – 1 – 4 – 2 висновок з отже стоїть одразу після зачину; у рядку 5 – 1 – 2 – 4 – 3 слова таку ситуацію відсилали б до вимог інвестора, а не до кризи; у рядку 5 – 2 – 4 – 1 – 3 про бажані критерії згадано раніше, ніж їх названо.

У реченні 5 зайва кома: обставина часу у період поглиблення кризових явищ у світовій економіці стоїть на початку речення, але не відокремлюється — це не дієприслівниковий зворот і не вставна конструкція. Правильно: У період поглиблення кризових явищ у світовій економіці люди в багатьох країнах…

У решті речень розділові знаки правильні: у реченні 1 комою відокремлено дієприслівниковий зворот і розділено однорідні додатки; у реченнях 2 і 3 коми стоять між частинами складного речення й однорідними членами, а в реченні 3 ще й після отже на початку висновку; у реченні 4 — кома перед підрядними частинами, тире перед прикладкою електронні гроші і коми між однорідними підметами.

Прикладка — означення, виражене іменником, що дає предметові іншу назву. У реченні 4 новий інструмент фінансового ринку – електронні гроші: іменник гроші по-іншому називає інструмент, тобто є прикладкою; вона відокремлена тире.

У решті речень прикладок немає: означення там виражені прикметниками й дієприкметниками (вибраного об’єкта, коштовні речі, цифрова валюта, кризових явищ), а не іменниками в тому самому відмінку, що й означуване слово.

У реченні 4 остання частина має однорідні підмети в називному відмінку: основними перевагами яких є конфіденційність, незалежність від держави, відсутність … обмежень, низька вартість обслуговування; є перевагами — присудок.

• У реченні 1 однорідні додатки (зважають на) незалежність…, захищеність…, підмета немає.
• У реченні 2 однорідні члени (в) іноземну валюту, коштовні речі, нерухомість та дорогоцінні метали залежать від дієслова вкладати; підмет один — громадяни.
• У реченні 3 однорідні присудки формують, розширюють.
• У реченні 5 підмет один — люди.

Слово утручання стоїть після прийменника від: захищеність (від чого?) від утручання — це родовий відмінок. Його форма збігається з називним і знахідним, тому відмінок визначаємо за питанням.

• у (що?) процес — знахідний.
• вкладати (що?) кошти — знахідний.
• через (що?) термінали — знахідний.
• у період — знахідний; місцевий мав би форму у періоді.

• взяти на себе приготування їжі — узяти відповідальність за справу.
• Рекомендуємо назавжди […]: складаючи меню… — взяти втямки: зрозуміти, усвідомити; що саме, сказано після двокрапки.
• взяти голову в руки — зосередитися, обміркувати, а не блукати між вітринами.
• Готуйте для рідних із задоволенням… — не брати близько до серця: не переживати через невдачі.

Зайвий варіант — брати ноги на плечі: тікати, швидко йти геть.

• що — відносний займенник у ролі сполучного слова: його можна замінити на які (на полях, які розстилалися), і в підрядній частині він є підметом.
• обабіч — прислівник місця: стоїть без іменника й відповідає на питання де? У сполученні з іменником (обабіч дороги) це слово було б прийменником.
• то — частина повторюваного сполучника то… то, що поєднує однорідні члени тріск і шарудіння.
• шарудіння — іменник (що?), утворений від дієслова шарудіти.

Зайвий варіант — прийменник.

• для обміну — обставина мети (з якою метою?); щоб донести звістку… — підрядна мети.
• випадковим чином — обставина способу дії (як? у який спосіб?); так, щоб їхня листівка була особливою — підрядна способу дії і ступеня.
• після реєстрації — обставина часу (коли?); коли проєкт набрав обертів — підрядна часу.
• завдяки популярності посткросингу — обставина причини (чому?); адже написані вони від руки… — підрядна причини.

Зайвий варіант — якщо під час реєстрації ви написали…: підрядна умови.

• Складносурядне речення: частини газель схожа на оленя і вона граційніша та має… поєднано сурядним сполучником але.
• Складнопідрядне речення: підрядна допустова частина хоча носороги мають слабкий зір залежить від головної; проте в головній лише підсилює протиставлення.
• Безсполучникове речення: у реченні Жирафа – найвища тварина на планеті… частини поєднано без сполучника, а двокрапка показує, що друга пояснює першу.
• З різними видами зв’язку: у реченні Людиноподібні мавпи мають високий рівень інтелекту… перші дві частини поєднано без сполучника, третю — сурядним сполучником а: безсполучниковий і сурядний зв’язок в одному реченні.

Зайвий варіант — Деякі мешканці савани…: це просте речення з однією граматичною основою (мешканці утворюють та відлякують), ускладнене однорідними членами.

• зокрема кардамон, тертий імбир, гвоздику — відокремлений уточнювальний додаток: уточнює, які саме спеції додаємо.
• даючи напоєві трохи охолонути — дієприслівниковий зворот, відокремлена обставина.
• вичавлений незадовго до вживання — дієприкметниковий зворот після означуваного слова сік, відокремлене означення.
• легкого східного смаку — відокремлена прикладка: по-іншому називає шарм і стоїть після тире.

Зайвий варіант — Заварюємо зелений чай…: відокремлених членів немає, коми розділяють однорідні присудки.