НМТ 2024 з української мови: основна сесія, варіант 2

У всіх трьох словах буква с позначає м’який звук [с’]. У сяйво його пом’якшує наступна я, а в повість і свічка [с] уподібнюється за м’якістю до наступного м’якого приголосного: [пов’іс’т’], [с’в’ічка].

• У поріг — [г], а в бігти, злегка [г] перед глухими [т], [к] вимовляємо як [х]: [б’іхти], [злехка].
• У почасти, чітко — [ч], а в лічба [ч] перед дзвінким [б] стає дзвінким [дж]: [л’іджба].
• У тім’я і житній вимовляємо [т’], а в кістці [т] випадає: [к’іс’ц’і].

Помилково виділено наголос у слові піала: правильно піала — з наголосом на останньому складі. Решту слів цього рядка виділено правильно: чергове (як черговий), уподобання, піцерії.

У решті рядків наголос позначено правильно: курятина, фользі, кроїти, фартух; український, літопис, добові, витрати; заіржавіле, свердло, привезти, разом. Особливо варто запам’ятати курятина, кроїти і свердло — у них часто ставлять наголос неправильно.

У рядку мадонна, Геннадій, голландець скрізь подвоєння. Мадонна — одне з небагатьох загальних запозичених слів, у яких подвоєння зберігаємо за традицією (як ванна, тонна, брутто, нетто, вілла). Геннадій — власне ім’я, а в іншомовних власних назвах подвоєння зберігаємо. Голландець утворено від власної назви Голландія, тому теж із лл.

• ілюмінація — з одним л (хоч брутто, Брюссель — з подвоєнням).
• анотація — з одним н (хоч Аполлон і імміграція, де префікс ім- стоїть перед коренем на м, — з подвоєнням).
• апеляція — з одним л (хоч сюрреалізм: префікс сюр- + реалізм, і Стелла — з подвоєнням).

Кінцеві приголосні основи к, ч, ц разом із суфіксом -ств- дають -цтв-. У правильному рядку всі основи закінчуються на к: гірник — гірництво, парубок — парубоцтво, юнак — юнацтво.

• лицарство — основа на р, тому суфікс -ств- (хоч стрілецтво, вояцтво — з -цтв-).
• людство — основа на д, суфікс -ств- (хоч ткацтво, молодецтво — з -цтв-).
• агентство — основа на т, суфікс -ств- (хоч козацтво, кравецтво — з -цтв-).

У правильному рядку всі слова — складні прикметники з рівноправних частин (між ними можна вставити і): м’ясо-молочний — м’ясний і молочний, планово-фінансовий, медико-генетичний. Такі прикметники пишемо через дефіс.

• агрокультура — частину агро- пишемо разом (хоч українсько-англійський, кисло-солодкий — через дефіс).
• кисломолочний — разом, бо утворений від підрядного словосполучення кисле молоко (хоч конференц-зал, соціально-економічний — через дефіс).
• аудіофайл — частину аудіо- пишемо разом (хоч мовно-літературний, військово-транспортний — через дефіс).

Префікс с- пишемо лише перед глухими к, п, т, ф, х, в усіх інших випадках — з-. У правильному рядку корені починаються з с, ч, ж, тому скрізь з-: зсохнути, зчавити, зжувати.

• стихати — перед т пишемо с- (хоч зжати, здавлювати — із з-).
• спричинити — перед п пишемо с- (хоч зсадити, збавити — із з-).
• скрикнути — перед к пишемо с- (хоч зчинити, згадати — із з-).

У правильному рядку м’який знак потрібен скрізь: подільський — після м’якого л перед суфіксом -ськ-; штаньми — в орудному відмінку множини, як кіньми, дітьми; погодьтесь — у наказовому способі після м’якого приголосного (погодься — погодьтесь).

• чотирма — після р у кінці складу ь не пишемо; Наталці — у слові Наталка л твердий, тож ь немає й у давальному відмінку (хоч стабільність — з ь).
• бульйончик — після н перед ч ь не пишемо; вознісся — без ь, як нісся, трясся (хоч женьшень — з ь).
• Даринчин — після н перед ч ь не пишемо; волинський — після н перед -ськ- ь не пишемо (хоч тьмяність — з ь).

Без помилок написане речення Про призначення замку дізнавалися…

• Перлиною архітектурної спадщини України…: Підгорецький замок — загальну назву замок поруч із власною пишемо з малої букви; розкішшю — в орудному відмінку іменників жіночого роду на один приголосний після голосного цей приголосний подовжуємо: розкіш — розкішшю, як тінь — тінню.
• Спроєктував палац відомий венеційський архітектор…: не дивно — окремо (злитого недивно словники не подають); пам’ятка — після губного м перед я пишемо апостроф.
• Пишно оздоблена споруда…: резиденція — з е; оборонними — основа на н (оборона) + суфікс -н- дають нн.

У рядку гасіння, коріння значення суфікса різне. У гасіння (від гасити) -інн- називає дію, процес, а в коріння (від корінь) — сукупність предметів: усі корені рослини разом, як у каміння.

У решті рядків обидва слова утворено від дієслів, і суфікс називає дію чи стан: носіння, куріння; ходіння, шарудіння; терпіння, водіння.

Сплутано пароніми: змістовий — який стосується змісту (змістова частина, змістовий аналіз), а змістовний — багатий на зміст, глибокий. Про доповідь, що містить багато думок, кажемо змістовна доповідь.

• обсяг продажу — правильно: обсяг уживаємо щодо кількості роботи, товарів, інформації.
• об’єм басейну — правильно: об’єм — величина тіла чи простору в кубічних одиницях.
• меблева фабрика — правильно: фабрика, що виготовляє меблі.

Дієприслівниковий зворот називає додаткову дію того самого діяча, що виконує дію присудка. У реченні Нині суп – це одна з найпоширеніших страв… друга частина безособова (у світі відомо), і того, хто споживає суп щодня, у ній немає. Можлива редакція: Нині суп – це одна з найпоширеніших страв: його споживають щодня, а у світі відомо понад 150 тисяч рецептів!

У решті речень дієприслівник стосується діяча при присудку: (ви) смакуючи… зауважте; вони, зваривши…, годували; раб, викравши…, хотів; викидаючи…, раб… влучив.

Сковорода протиставляє дві думки: дурним він називає не того, хто чогось не знає, а того, хто знати не хоче. Коли пряму мову замінюємо непрямою (підрядною частиною зі сполучником що, без лапок), цей зміст треба зберегти. У правильному варіанті частини протиставлення переставлено, але думка та сама: той дурний, хто знати не хоче, а не той, хто не знає.

• …той дурний, хто не знає, а не той, хто знати не хоче: зміст перевернуто — дурним названо того, хто не знає.
• …той дурний, кого знати не хочуть, а не той, кого не знають: замінено діячів — ідеться про тих, кого не знають, а не про тих, хто не знає.
• …той дурний, хто не знає і не хоче знати: дурним названо лише того, хто і не знає, і не хоче знати, — протиставлення зникло.
• …дурні ті, хто знають щось, але більше знати не хочуть: ідеться про тих, хто щось знає, — такої думки у вислові немає.

Означення не розгублене у віках стоїть перед означуваним словом мистецтво, а поширене означення перед іменником не відокремлюємо. Кома 6 стоїть перед словами не розгублене у віках мистецтво, які пояснюють попереднє прекрасне, тож обґрунтування для коми 6 неправильне.

• Тире 1 стоїть між підметом архітектура і присудком диво, вираженими іменниками без дієслова-зв’язки.
• Коми 2 і 5 відокремлюють підрядні частини яке зачаровувало… і хто по-справжньому цінує….
• Коми 3, 4: мабуть — вставне слово, його виділено комами.
• Кома 7: перед сполучником але ж починається нова частина складносурядного речення.

Без лексичних помилок написане речення Героїзм передбачає найвищий вияв мужності…

• Гармонічно розвинена індивідуальність…: сплутано пароніми. Гармонічний — передусім термін музики й математики (гармонічний інтервал), а про злагоджений, усебічний розвиток людини кажемо гармонійно розвинена.
• Батькам потрібно розуміти дитину…: дисциплінарний — який стосується покарань за порушення дисципліни (дисциплінарне стягнення); у дитини виховують дисциплінованість.
• Створення діловитої атмосфери…: діловитий — про людину: вправний, енергійний у справах; атмосфера буває ділова.
• Не кожна людина, яка формально закінчила…: учбовий — калька з російської; правильно вищий навчальний заклад.

Раритетний (від лат. raritas — рідкість) — рідкісний, такий, що трапляється дуже рідко й тому цінний: раритетне видання = рідкісне видання.

Важливий, потрібний, похвальний з рідкістю не пов’язані. Старовинний — головна пастка: раритетом часто буває давня річ, але слово означає саме рідкісність, а не вік — раритетною може бути й нова книжка, видана малим накладом.

Невідмінювані іменники іншомовного походження, що називають тварин і птахів, належать до чоловічого роду: рожевий фламінго, яскравий какаду (як сумчастий кенгуру). Рід може визначати й родове поняття: цеце — муха, тому екзотична цеце.

• Рожеве, екзотична, яскравий: рожеве фламінго — помилковий середній рід.
• Рожевий, екзотичне, яскраве: екзотичне цеце, яскраве какаду — помилковий середній рід.
• Рожеве, екзотичне, яскрава: рожеве фламінго, екзотичне цеце — середній рід, яскрава какаду — жіночий; усе помилкове.
• Рожевий, екзотична, яскрава: яскрава какаду — помилковий жіночий рід.

• У звертанні вживаємо кличний відмінок. Іменники м’якої групи І відміни мають у ньому закінчення -е: Ілля — Ілле, Настя — Насте. Ілля, Настя — форми називного відмінка, а Іллє — помилкова форма.
• Мовець закликає до спільної дії, тому потрібен наказовий спосіб 1-ї особи множини: провітри — провітрімо. Провітримо — майбутній час дійсного способу (завтра ми провітримо), тож рядки з провітримо не підходять.

• У складених кількісних числівниках відмінюємо кожне слово: до (чого?) ста вісімдесяти семи мільярдів. Форм сіми і восьмидесяти немає: правильно семи (або сімох), вісімдесяти.
• Автомагістраль — іменник жіночого роду (важлива автомагістраль), тому в родовому відмінку множини має закінчення -ей: автомагістралей, як медалей. Форма автомагістралів помилкова, тож рядки з нею не підходять.

• Ґрунт, що дає добрий урожай, — родючий (звідси родючість). Слів родячий і родющий у літературній мові немає.
• Дієслово молоти належить до І дієвідміни й у теперішньому часі має основу мел-: мелю, мелеш, меле… мелють. Форма мелять утворена помилково, за зразком ІІ дієвідміни.

• Найвищий ступінь прикметника утворюємо префіксом най- від вищого ступеня (давніший — найдавніший) або словом найбільш із початковою формою (найбільш давній). Помилкові: найдавнішіший (суфікс -іш- двічі), найбільш давніший (поєднано обидва способи), самий давній (слово самий для ступенів порівняння не вживаємо).
• Відвідувач у родовому відмінку множини — відвідувачів; відвідувачей — помилкова форма.
• Галузь знань позначаємо прийменником з: посібник з математики; по математиці — калька з російської. Тому не підходить рядок відвідувачей, найбільш давнього, по математиці, хоч форма найбільш давнього в ньому правильна.

Текст рухається від загального до конкретного: премія — її лауреатки — українка серед них — її заслуги — ще одна її нагорода.

1. Речення 4 — зачин: що таке премія IWOC і кому її вручають.
2. Речення 2 — Це завжди жінки…: займенник це відсилає до щойно згаданих представниць різних країн, лауреаток премії.
3. Речення 5 — лауреатки 2023 року, серед них українка Юлія Паєвська.
4. Речення 1 — Представники комітету зазначили, що вона…: займенник вона вказує на Юлію Паєвську, тож речення стоїть після того, як її названо.
5. Речення 3 — До речі, це не перша нагорода…: додаткова інформація наприкінці.

У варіантах 4 – 2 – 1 – 5 – 3, 4 – 1 – 2 – 5 – 3 і 4 – 1 – 3 – 2 – 5 речення 1 із займенником вона стоїть раніше, ніж названо Юлію Паєвську; у варіанті 4 – 3 – 5 – 2 – 1 про нагороду мужньої жінки йдеться одразу після опису премії, коли жодної жінки ще не названо.

У реченні 1 дієприслівниковий зворот захищаючи Україну від російської агресії стоїть після сполучника й усередині речення, тому його виділяємо комами з обох боків: …на Донбасі й, захищаючи Україну від російської агресії, за весь цей час продемонструвала… Кому після й пропущено.

У решті речень розділові знаки правильні: у 2 — кома перед підрядною частиною які виявили… і між однорідними додатками; у 3 — кома після вставного до речі, двокрапка перед поясненням, кома перед якого; у 4 — комами відокремлено означення заснована 2007 року, а тире стоїть між підметом і присудком перед це; у 5 — тире перед відокремленою прикладкою.

У реченні 4 однорідних членів немає: кожен член речення одиничний (премія … – це відзнака, яку … вручає представницям).

У решті речень однорідні члени є: 1 — присудки почала … й … продемонструвала, означення фізичну та моральну; 2 — додатки лідерство, мужність, винахідливість і готовність; 3 — присудки отримала … та присвятила; 5 — прикладки парамедикиня і волонтерка.

У реченні 2 Це завжди жінки… підмет — займенник це, а жінки — іменна частина складеного іменного присудка з нульовою зв’язкою: це (є) жінки.

Інші слова — підмети: представники зазначили (речення 1), вбили окупанти (3), премія – це відзнака (4), стали поборниці (5). У реченні 5 лауреатками — частина присудка стали лауреатками, а підмет — поборниці: хто став лауреатками?

У реченні 5 парамедикиня і волонтерка — відокремлена прикладка: вона дає ще одну назву особі Юлія Паєвська і відділена від неї тире.

У решті речень відокремлених прикладок немає: невідокремлені прикладки на зразок премія IWOC чи письменнику Володимирові Вакуленку розділовими знаками не виділяємо; назва в дужках у реченні 4 — вставлена конструкція, а заснована 2007 року — відокремлене означення.

• хоч греблю гати — дуже багато: полуниці вродило понад міру.
• хоч кілок на голові теши — про дуже вперту, неслухняну людину: дід дорікає онучці-непослуху.
• хоч у вухо бгай — про дуже покірну, лагідну, поступливу людину: мамі з таким чоловіком пощастило.
• …надворі тихо […] — хоч мак сій: дуже тихо.

Зайвий варіант — хоч в око стрель: дуже темно.

• нині — прислівник часу: незмінне слово, що відповідає на питання коли?
• якихось — неозначений займенник (якийсь); тут він указує на приблизність: якихось сорок років — «приблизно сорок».
• років — іменник у родовому відмінку множини, залежить від числівника сорок.
• таки — підсилювальна частка: виділяє слово поезія й не є членом речення.

Зайвий варіант — числівник: сорок у реченні є, але його не виділено.

• дізнатися (про що?) про доцільність — додаток; свідчать (про що?), що споживання… зросло — підрядна з’ясувальна.
• сухарі (які?) з цільного зерна — означення; калорій, що ми отримуємо… (що = які) — підрядна означальна.
• (з якою метою?) для збагачення раціону — обставина мети; аби поповнити домашні запаси… — підрядна мети.
• (за якої умови?) за наявності… солодощів — обставина умови; якщо ви почали перекус… — підрядна умови.

Зайвий варіант — адже тоді ми втрачаємо смак їжі…: підрядна причини.

• Складносурядне: частини 12 травня – Міжнародний день медичної сестри і він є визнанням… поєднано сурядним сполучником і.
• Складнопідрядне: підрядна означальна на честь якої і було започатковано… залежить від слова Найтінгейл у головній частині.
• Безсполучникове: частини Тоді цю професію… не надто шанували і натомість Флоренс дуже хотіла… поєднано без сполучника: натомість тут означає «замість того».
• З різними видами зв’язку: підрядна часу коли почалася Кримська війна залежить від першої головної частини, а друга приєднана сурядним сполучником і.

Зайвий варіант — У розвинених країнах світу…: це просте речення з однією граматичною основою (називають), ускладнене уточнювальним членом особливо в профілактиці захворювань.

• Тире перед це між підметом «Пропала грамота» і присудком кінокартина, вираженим іменником.
• Однорідні члени села, степи, пісні стоять після узагальнювального слова колорит усередині речення: перед ними — двокрапка, після них — тире.
• любов глядачів — відокремлена прикладка в кінці речення, що пояснює слово нагороду.
• влучні, глибокі й водночас мудрі — відокремлені означення до слова цитати, що стоять після нього в кінці речення.

Зайвий варіант — Козака Василя майстерно зіграв…: тире в неповному реченні — на місці пропущеного присудка зіграв.