НМТ 2023 з української мови: основна сесія, варіант 2

У реченні Як діждемо літа, то нажнемо багато жита всі три букви ж позначають звук [ж]: діждемо — дзвінкий [ж] перед дзвінким [д] не змінюється; нажнемо, жита — [ж] перед сонорним і голосним.

• Хліб і рушник – одвічні людські символи: у хліб і людські — м’який [л’], а в символи — твердий [л].
• Слова пристають до нього як горох до стіни: у слова, пристають — [с], а в стіни — [с’]: перед м’яким [т’] звук [с] пом’якшується ([с’т’іни]).
• Не кожний день – Великдень, а хліб – не паска: у кожний і паска — [к], а у Великдень глухий [к] перед дзвінким [д] стає дзвінким [ґ]: [велиґден’].

Неправильно виділено наголос у словах 2, 4, 5, 7. Правильно: русло (наголос на закінченні), посередині, рівнини (як рівнина), кілометрів (як кілометр).

У словах 1, 3, 6, 8 наголос виділено правильно: течія, болотистих, одинадцять, застопорити. Тому решта рядків містить слова з правильно виділеним наголосом. Слова русло і кілометр часто наголошують неправильно — їх варто запам’ятати.

У правильному рядку м’який знак не пишемо ніде: повірте — після р у кінці складу ь не буває; майбутнє — без ь, як і майбутній; гордістю — між м’якими [с’] і [т’] м’якого знака не пишемо (як радістю, совістю).

• боягузький — з ь: з перед суфіксом -ськ- дає -зьк- (чотирма, пробачте — без ь).
• діляться — ь у дієслівному -ться (курйозний, ковзкий — без ь).
• павільйон — ь перед йо (цвірінчати, тарілці — без ь).

Префікс с- пишемо лише перед глухими к, п, т, ф, х; перед усіма іншими приголосними — з-. Тому в слові зчорнілий перед ч пишемо з-. Решта слів цього рядка — з с-: струшувати, справді.

У решті рядків усі слова пишемо з с-, бо після префікса стоять к, п, т, ф, х: спростити, спереду, схрещений; схотіти, сфокусований, спіднизу; стурбовано, спіткати, скріплений.

Кінцеві приголосні основи к, ц, ч разом із суфіксом -ськ- дають -цьк-: Кагарлик — кагарлицький, Вінниця — вінницький, Случ — слуцький.

• Хотин — хотинський (н + -ськ-); гадяцький, трускавецький — з -цьк-.
• Хуст — хустський (ст + -ськ-); прилуцький, кременецький — з -цьк-.
• Острог — острозький (г + -ськ- → -зьк-); дрогобицький, хмільницький — з -цьк-.

У рядку серйозна дебютантка апострофа немає в обох словах. Серйозна — звук [й] тут уже позначено буквою й, тож апостроф не потрібен. Дебютантка — у запозиченні ю після б позначає м’якість приголосного, а не [йу], тому пишемо без апострофа (як бюро, бюджет).

• дев’ятеро, ластів’яток — апостроф після губного в перед я.
• рятівна — без апострофа (р на початку слова), але ін’єкція — з апострофом, бо вимовляємо [йе].
• слов’янське, плем’я — апостроф після губних в, м.

У правильному рядку подвоєння скрізь: оббризкати і відділ — збіг однакових приголосних префікса й кореня (об- + бризкати, від- + діл); прагнення — іменник середнього роду на -ння, утворений від дієслова.

• заснований — дієприкметник із суфіксом -н-, тому одна н (узбіччя, зеленню — з подвоєнням).
• безглуздя — після двох приголосних подовження немає (люттю, віддячити — з подвоєнням).
• шалений — прикметник із суфіксом -ен-, одна н (дозвілля, пам’яттю — з подвоєнням).

Речення Назва острова пов’язана з тим, що тут водилося багато змій… написане без помилок.

• Росташований у Чорному Морі…: правильно розташований — префікс роз- не змінюється перед глухим; у Чорному морі — загальну назву море пишемо з малої букви.
• …утворюють селеще Біле Ізмаїльського району Одесської області: правильно селище — суфікс -ищ-; Одеської — кінцеве с основи зливається із суфіксом -ськ- (Одеса — одеський).
• За давньо-грецькою лигендою…: правильно давньогрецькою — складний прикметник, утворений від сполучення давня Греція, пишемо разом; легендою — з е.

У словах людство (усі люди), потомство (усі нащадки) і студентство (усі студенти) суфікс -ств- має збірне значення: називає сукупність осіб. У слові презирство (від презирати) він називає абстрактне поняття — почуття, ставлення до когось, а не сукупність, тому його значення інше.

Вареники з м’ясом — нормативне словосполучення.

• бутилка — русизм; українською — пляшка молока.
• масло — жир із молока (вершкове масло); рослинний жир називаємо олією: оливкова олія.
• обідати в столовій: заклад громадського харчування — їдальня, тож обідати в їдальні. Столовий — прикметник (столова ложка).

У реченні …ви можете стежити та вболівати за наших спортсменів… однорідні присудки мають спільний додаток, хоч керують різними формами: стежити за ким (орудний відмінок), а вболівати за кого (знахідний). Форма за наших спортсменів підходить лише до другого дієслова. Правильно: …ви можете стежити за нашими спортсменами на світових чемпіонатах і вболівати за них.

Інші речення побудовано правильно: набувати досвіду, підготуються до матчів і проведуть їх (обидва дієслова мають свій додаток), парний сполучник не лише…, а й… у реченні про тренування.

У непрямій мові слова мовця переказуємо від третьої особи: я → він, ідеалізую → ідеалізує, можу → може. Присвійний займенник моїх стосується самого Макарова, тому замінюємо його на своїх; ними лишається без змін. Так передано лише в рядку …він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може ними не пишатися.

• …я не ідеалізую його співвітчизників, але не можу…: збережено я … не можу, а його співвітчизників указує на когось іншого.
• …він не ідеалізує моїх співвітчизників, але не може вами…: моїх і вами змінюють зміст — ідеться ніби про співвітчизників і співрозмовників того, хто переказує.
• …він не ідеалізує моїх співвітчизників, але не може ними…: моїх — тепер це співвітчизники того, хто переказує; треба своїх.
• …я не ідеалізую своїх співвітчизників, але не може… — змішано першу й третю особу: я не ідеалізую, але не може.

Після двокрапки 6 немає окремої частини з власною граматичною основою — там перелік однорідних членів недостатній рівень…, вплив…, невибагливість…, які розкривають узагальнювальне слово причини. Двокрапка стоїть після узагальнювального слова перед однорідними членами, тож обґрунтування для двокрапки 6 неправильне.

• Тире 1 — між підметом багатство і присудком одне (з джерел) без зв’язки.
• Коми 2, 5: перед сполучниками проте та і починаються нові частини складносурядного речення.
• Коми 3, 4: спілкуючись удома чи на роботі — дієприслівниковий зворот, відокремлена обставина.
• Коми 7, 8 розділяють однорідні члени переліку.

Речення …учнівських творах часто трапляються лексичні помилки побудоване правильно: трапляються помилки — нормативне вживання.

• бувших — калька з російської; правильно колишніх працівників.
• слідуючому — калька; правильно наступного тижня або на наступному тижні.
• Реєстрація бажаючих виступити…: активні дієприкметники на -учий, -ючий у ролі іменника не вживаємо; правильно реєстрація охочих виступити.
• справка — русизм; правильно довідка з місця роботи.

Диференціація походить від латинського differentia — «різниця» і означає поділ, розчленування цілого на різні частини, форми чи ступені: диференціація навчання, диференціація цін. Тому відповідник — розчленування.

Інші слова відповідають іншим запозиченням: уподібнення — асиміляція, ототожнення — ідентифікація, нововведення — інновація; розуміння з поділом на частини не пов’язане.

• Після півтора іменник стоїть у родовому відмінку однини: через півтора місяця. Півтори поєднуємо з іменниками жіночого роду: півтори години.
• Іменники іншомовного походження на -о здебільшого не відмінюємо, але пальто за правописом відмінюється: пальта, у пальті, а в родовому множини — модних пальт.
• Українські прізвища на -енко відмінюються: колекції Тараса Демиденка.

Після прийменників від, до усі частини складеного числівника стоять у родовому відмінку: від трьохсот шістдесяти до п’ятисот п’ятдесяти тисяч гривень. Родовий відмінок: триста — трьохсот, п’ятсот — п’ятисот, шістдесят — шістдесяти, п’ятдесят — п’ятдесяти; гривня в родовому множини — гривень.

• триста шістдесяти, п’ятисот п’ятдесяти, гривень: триста не змінено.
• трьохсот шістдесяти, п’ятисот п’ятидесяти, гривнів: помилкові п’ятидесяти і гривнів.
• трьохсот шестидесяти, п’ятсот п’ятдесяти, гривнів: помилкові шестидесяти, п’ятсот, гривнів.
• трьохста шістдесятьох, п’ятиста п’ятдесяти, гривень: помилкові трьохста, п’ятиста (форма шістдесятьох сама по собі можлива).

• Конструкція що більше…, то все… означає наростання ознаки, тому потрібен вищий ступінь: цікавішим.
• Порівняння зі словом ніж теж вимагає вищого ступеня; від легко він має форму легше.
• Серед ровесників — найвищий ступінь: найсильнішим.

Помилкові форми в інших рядках: самим сильним (слово самий ступенів порівняння не утворює), більш цікавішим, більш легше (поєднано дві форми вищого ступеня), легкіше, цікавшим (неправильно утворено), легко при ніж; найцікавішим не передає наростання.

• Незмінювані іншомовні іменники, що називають неживі предмети, здебільшого середнього роду, але кольрабі — жіночого, як родова назва капуста. Тому й означення жіночого роду: кольрабі, тушковану.
• У звертанні вживаємо кличний відмінок: Андрій — Андрію (як Сергій — Сергію). Андрій — називний відмінок, а закінчення -є мають жіночі імена на -ія: Маріє, Наталіє.

• Нормативний зворот — за місцем реєстрації (як за місцем проживання); по місцю — калька з російської, а на місці реєстрації змінює зміст.
• Лікар належить до м’якої групи: лікаря, лікареві. Форма лікара помилкова.
• У значенні «яка завгодно» вживаємо будь-якій. Любий означає «дорогий серцю», тому у любій поліклініці — помилка; рядок по місцю, лікара, довільній хибний уже через по місцю і лікара.

1. Речення 3 — зачин: інноваційність і творчість — рушії успіху та якості лідерів.
2. Речення 5 — цими рисами відсилає до щойно названих інноваційності й творчості: їх приписують лише митцям.
3. Речення 1 — Але згадаймо: заперечення — у дитинстві творчими були всі, хоч згодом розчарувалися.
4. Речення 2 — а от сучасні вчені: відповідь на це розчарування — зневірюватися не варто.
5. Речення 4 — Тож до науковців варто дослухатися: висновок; науковці — це вчені з речення 2.

Речення 5 з цими рисами має стояти одразу після речення 3, а речення 4 — після речення 2 про вчених; так є лише в рядку 3 – 5 – 1 – 2 – 4.

У реченні 2 однорідних членів немає: воно складається з кількох частин (вчені стверджують, не варто зневірюватись, є вартісні ідеї, креативність подібна, застосовуєш, розвиваєш), але в жодній частині немає членів речення, які відповідають на те саме питання й залежать від того самого слова.

У решті речень однорідні члени є: 1 — обставини з плином часу й зміною обставин; 3 — підмети інноваційність і творчість та присудки рушії … та … якості; 4 — юристами, лікарями, маркетологами чи керівниками; 5 — художників, скульпторів, дизайнерів.

У реченні 4 може — вставне слово: воно виражає припущення мовця, не є членом речення і виділяється комою (може, і не кожен із нас митець). Без нього речення не втрачає змісту.

У решті речень вставних слів немає: однак (1) і а саме (5) — сполучники, а от (2) — сполучник із часткою, чи не (3) — частки, а однозначно в реченні 4 — обставина при присудку здатні, тому комами не виділена.

У реченні 5 однорідні члени художників, скульпторів, дизайнерів розкривають попереднє слово тих (творчими людьми) і приєднані словами а саме. Перед такими словами (а саме, як-от, наприклад) ставимо кому, а після а саме перед переліком — двокрапку: …кого традиційно вважають творчими людьми, а саме: фахових художників, скульпторів, дизайнерів тощо.

У решті речень розділові знаки правильні. Зокрема, у реченні 4 після але стоїть кома, бо підрядну частину якщо є бажання можна вилучити, а може виділено як вставне слово.

Речення 3 має одну граматичну основу: підмети інноваційність і творчість — присудки рушії … та … якості (тире стоїть між підметом і присудком). Це просте речення, ускладнене однорідними членами.

Інші речення складні: 1 — головна згадаймо і підрядна що … творчими були всі, однак … розчарувалися з однорідними присудками; 2 — кілька частин, поєднаних сполучниками й безсполучниковим зв’язком; 4 — варто дослухатися, не кожен митець, якщо є бажання, усі здатні; 5 — головна більшість схильна наділяти … тих і підрядна кого … вважають творчими людьми.

• набити собі руку — завдяки практиці набути вправності, досвіду.
• піймати синицю в руку — здобути бажане, досягти чогось важливого.
• подавати руку (допомоги) — підтримувати когось у скрутний час.
• підвернутися під руку — випадково опинитися поряд, коли щось потрібно.

Зайвий варіант — «випадково завдати болю»: жоден із фразеологізмів цього значення не має.

• комп’ютерним — відносний прикметник: технологіям (яким?) комп’ютерним.
• використовуючи — дієприслівник: незмінна форма дієслова, що означає додаткову дію (що роблячи?).
• всіх — означальний займенник весь.
• лікування — іменник середнього роду, утворений від дієслова: етапах (чого?) лікування.

Зайвий варіант — форма дієслова (дієприкметник): дієприкметника серед виділених слів немає.

• Тире перед і от між частинами складносурядного речення підкреслює швидку зміну подій, наслідок.
• Тире між підметом вареники і присудком одна з … страв перед словом це.
• вареники без начинки — відокремлена прикладка в кінці речення, що пояснює слово буцики.
• Тире після ряду однорідних підметів перед узагальнювальним словом усе.

У зайвому варіанті тире стоїть на місці пропущеного присудка (а от із солодкою начинкою – [присмачують] сметаною…).

• створений за мотивами п’єси — відокремлене означення (мультфільм який?); яких у фільмі … аж п’ять — підрядна означальна (сцени які?).
• спеціально для зйомок — обставина мети (для чого?); аби … записати голоси — підрядна мети.
• про життя і загадкову (смерть) — додатки (розповідає про що?); як відбувався бій під Крутами — підрядна з’ясувальна (показує що?).
• попри значний успіх — обставина допусту; незважаючи на те що… — підрядна допусту.

Зайвий варіант — так, як розгортаються події…: підрядна способу дії.

• Складносурядне — Музика стимулює центри задоволення в мозку, а ритмічні рухи…: дві рівноправні частини поєднано сурядним сполучником а.
• Складнопідрядне — головна частина Є фізична активність … – заняття танцями і підрядна означальна яка надзвичайно корисна для здоров’я.
• Безсполучникове — Танцюючи регулярно…; водночас така активність…: частини поєднано без сполучника, між ними крапка з комою; водночас тут прислівник «у той самий час», а не сполучник.
• З різними видами зв’язку — Оскільки це один з найприємніших шляхів…: оскільки … не зважайте — підрядний зв’язок, а частина після двокрапки (будь-який танець є корисним) приєднана без сполучника.

Зайвий варіант — просте речення: як стверджують учені — вставна конструкція, ніж звичайні прогулянки — порівняльний зворот.