НМТ 2026 з української мови: основна сесія, варіант 1

У всіх трьох словах правильного рядка є звук [з]: розмова; глузд — дзвінкий [з] перед дзвінким [д] не змінюється; з’явитися — перед апострофом [з] вимовляємо твердо.

• дзеркало, мазати, зухвало: у слові дзеркало букви дз позначають один звук [дз], а не [з].
• змінити, беззубий, показ: у слові змінити [з] перед м’яким [м’] пом’якшується: [з’м’інити]; а [з’] — інший звук, ніж [з].
• зшити, з’їжджати, перелаз: у слові зшити [з] перед [ш] уподібнюється до нього й звучить як [ш]: [ш:ити].

Усі наголоси позначено правильно в рядку дивлячись на цінник, чергова витрата (чергова — як черговий).

• феномен пізнання, довідник з кулінарії: правильно пізнання; решту слів — феномен, довідник, кулінарії — виділено правильно.
• посередині літопису, завчасу закінчити: правильно посередині і завчасу; літопису, закінчити — правильно.
• принести колесо, одинадцять кілометрів: правильно принести, кілометрів; колесо й одинадцять виділено правильно.

Суфікс -инн(я) утворює збірні іменники, що називають сукупність чогось (часто дрібного чи непотрібного): павутиння, ластовиння, начиння, а також гарбузиння, жабуриння, шумовиння, бурячиння, лушпиння, картоплиння. Суфікс -інн(я) мають іменники, утворені від дієслів, що називають дію чи процес.

• шарудіння — від дієслова шарудіти, тому з і.
• покоління пишемо з і (пор. коліно — ступінь родоводу).
• управління називає дію (управляти, керувати) чи установу, а не сукупність, тому з і.

Префікс с- пишемо лише перед глухими к, п, т, ф, х, а перед іншими приголосними — з-. У правильному рядку спустошення, скаменілий мають с-, але в слові зжалитися перед ж пишемо з-.

У решті рядків префікс с- стоїть перед к, п, т, ф, х у всіх словах: створення, списати, сфабрикований; споряджений, ствердити, сходження; скопіювати, сформований, спізнення.

У правильному рядку м’який знак пишемо скрізь: няньчин (від нянька: ь зберігається, як у доньчин, неньчин), запорізький (суфікс -зьк-), перекиньте (у наказовому способі ь після м’якого приголосного зберігається: перекинь).

• тонший — після н перед ш м’якого знака не пишемо (слизько, по-польському — з ь).
• базікаєш — після шиплячого в кінці дієслова м’якого знака не пишемо (сільський, бриньчати — з ь).
• рознісся — без м’якого знака, з подвоєним сс на межі основи й постфікса -ся (кременчуцький, бруньці — з ь).

У правильному рядку подвоєння немає ніде: бароко, анотація — у загальних назвах іншомовного походження приголосні, як правило, не подвоюємо; фінський — основа фін- і суфікс -ськ-.

• андоррський — у словах, похідних від власних назв, подвоєння зберігаємо: Андорра → андоррський.
• контрреволюція — подвоєння на межі частин слова: контр- + революція.
• буддизм — подвоєння зберігаємо, як у власній назві Будда.

У правильному рядку всі слова пишемо разом: акватехніка (перша частина аква-), ексчемпіонка (за чинним правописом екс- пишемо разом, як експрезидент), держмито (складноскорочене слово).

• година-дві — через дефіс, бо поєднання означає приблизну кількість (як день-два).
• учений-еколог — через дефіс: іменник із прикладкою, що уточнює фах.
• піар-акція — через дефіс: складний іменник з двох іменників без сполучного голосного.

Речення Фахівці довели, що систематичні піші прогулянки… написане без помилок.

• Будь які фізичні навантаження…: будь-які — частку будь- пишемо через дефіс; людському — від люди: основа люд- і суфікс -ськ-.
• Не достатня рухливість…: недостатня — разом: прикметник з не- означає одне поняття (= мала), протиставлення немає; позначається — у дієсловах на -ться пишемо м’який знак.
• Ходьба рекомендованна всім…: рекомендована — у дієприкметниках пишемо одне н; протипоказань — у родовому відмінку множини іменників на -ння подвоєння немає.

У словах родовище (де залягають корисні копалини), попелище (де лишився попіл після пожежі) і пасовище (де пасуть худобу) суфікс -ищ- називає місце. У слові вовчище (від вовк) той самий суфікс означає збільшеність — великий вовк, тому його значення інше.

Присадибна ділянка — нормативне словосполучення: ділянка землі біля садиби.

• уязвиме — русизм; правильно вразливе місце.
• зовнішній фасад — плеоназм: фасад і є зовнішнім, лицьовим боком будівлі. Досить сказати фасад.
• часова хронологія — плеоназм: хронологія вже означає послідовність подій у часі.

У реченні Останніми десятиліттями… порушено логічну послідовність однорідних присудків: призабута техніка спершу мала відродитися, а вже потім — поширитися. Правильно: …призабута техніка плетіння ґерданів з маленьких скляних намистин відродилася й поширилася теренами України.

Інші речення правильні: у реченні Українські майстри та майстрині… дії названо в природному порядку (досліджують і відтворюють), у реченнях Народні умільці віддавна… і Котильйони – це… однорідні члени узгоджено, а в реченні Силянка – це… правильно вжито парний сполучник не лише…, а й….

У непрямій мові займенники й форми дієслів змінюємо з погляду автора: мовець (я) і співрозмовник (ти) стають третьою особою. Тому не лікуватиму тебе → не лікуватиме його, допоможу → допоможе, (ти) сам прагнеш → той сам прагне; займенник той указує саме на хворого. Усі заміни зроблено лише в рядку …що не лікуватиме його, а лише допоможе одужати, якщо той сам цього прагне.

• …що не лікуватиме його, а лише допоможе одужати, якщо ти сам цього прагнеш: залишено форму другої особи ти … прагнеш.
• …що не лікуватиму тебе, а лише допоможе одужати, якщо сам цього прагне: залишено лікуватиму тебе — першу й другу особу.
• …що не лікуватиме його, а лише допоможу одужати, якщо ти сам цього прагнеш: залишено допоможу і ти … прагнеш.
• …що не лікуватиму того, а лише допоможу одужати, якщо той сам цього прагне: залишено форми першої особи лікуватиму, допоможу.

Тире 7 стоїть не між підметом і присудком. Страсбург — один з однорідних членів, що розкривають узагальнювальне слово точки, а місце вірогідного початку її нової історії… — відокремлена прикладка, яка пояснює слово Страсбург. Тире тут виділяє прикладку.

• Кома 1: як зазначає докторка філологічних наук Орися Демська — вставна конструкція, що вказує на джерело повідомлення.
• Кома 2: особливі, надзвичайно важливі — однорідні означення.
• Двокрапка 3: після узагальнювального слова точки йдуть однорідні члени Бад-Емс … і Страсбург.
• Коми 4, 5, 6: виділяють підрядні частини звідки указом намагалися переконати світ і що української не було й бути не може.

Речення Ці надважливі питання належним чином відображено… написане без лексичних помилок.

• міроприємств — калька з російської; правильно комплекс заходів.
• …на державному або громадянському рівні… — сплутано пароніми: громадянський стосується громадянина, а тут ідеться про суспільство — на громадському рівні.
• регістрація — ненормативне слово; правильно реєстрація.
• у царині цієї області — плеоназм: царина й область тут означають те саме. Досить сказати у цій царині.

Епатувати (з французької) — вражати, приголомшувати інших незвичною, зухвалою поведінкою: епатувати публіку = вражати публіку.

Інші слова мають інші значення: супроводжувати — іти разом із кимось, виявляти — показувати чи знаходити, окреслювати — визначати межі. Виражати (висловлювати думку чи почуття) лише звучить схоже на вражати.

У реченні …з більш розмаїтішим асортиментом друкованих видань поєднано дві форми вищого ступеня — складену (більш) і просту (суфікс -іш-). Правильно з розмаїтішим асортиментом або з більш розмаїтим асортиментом.

У решті речень форми правильні: прості — привітнішою, турботливішою, зручнішою, найсмачніші, найкраща, найжорстокішої; складені — більш оригінальні, менш міцний, найбільш ароматний.

У рядку монополісти по видобутку газу, скасували із-за погодних умов помилкові обидва прийменники: правильно монополісти з видобутку газу і скасували через погодні умови. Прийменник із-за означає «з-поза чогось» (вийшов із-за рогу), а причину позначаємо прийменником через.

• з нагоди родинного свята — правильно; але з’явитися на запрошення (або за запрошенням).
• помилився із-за неуважності, прийти у невідкладних справах: помилився через неуважність; прийти у невідкладних справах — правильно.
• пропозиції щодо поліпшення — правильно; але будемо за різних обставин.
• швидкий переказ коштів на рахунок — правильно; але краще аналогія з відомою подією.

Після прийменника до числівник та іменник стоять у родовому відмінку: до ста двадцяти грамів; родовий множини від грам — грамів.

• ½ кілограмів: з дробовим числівником іменник стоїть у родовому однини: ½ кілограма (одна друга кілограма).
• 100 грам: 100 грамів — форма грам у родовому множини ненормативна.
• 2 пакетика: з числівниками два, три, чотири іменник стоїть у називному множини: 2 пакетики.
• ¼ склянок: ¼ склянки (одна четверта склянки) — родовий однини.

Назви річок у родовому відмінку здебільшого мають закінчення -у: Південного Бугу (як Дунаю, Нілу).

• парашута — назва конкретного предмета.
• конкурсного бала — бал як одиниця оцінювання має -а (пор. бал — танцювальний вечір: балу).
• кілометра — назва одиниці виміру.
• Дністра — як Дніпра: кілька назв річок з наголошеним закінченням мають -а.

У реченні Під час розмови зі співробітниками… присудок маєте бути впевненими… стоїть у дійсному способі: мовець не спонукає, а повідомляє, якими треба бути. Форм наказового способу тут немає.

У решті речень є форми наказового способу 2-ї особи множини: розвивайте; учіться; делегуйте, не нехтуйте; ведіть, аналізуйте.

Текст іде від проблеми до її причин і висновку.

1. Речення 3 — зачин: людство не вміє старшати, тому організовують курси «дорослішання».
2. Речення 5 — Цікаво, що зумери у своїй безпорадності…: безпорадність — це те невміння, про яке йшлося, а не вчать дорослішати повторює тему; зумери звинувачують освіту.
3. Речення 2 — Але питання не в якості навчальних програм: заперечує звинувачення освіти й називає справжні причини — масову культуру, націлену на інтереси підлітків, і родини.
4. Речення 1 — Орієнтація на задоволення підліткових потреб підхоплює думку про інтереси підлітків і показує наслідок — «людей-щурів».
5. Речення 4 — Ясна річ…: висновок, а запитання чи ми ще на це спроможні завершує текст.

У решті рядків ці зв’язки порушено: речення 1 стоїть раніше за речення 2, думку якого розвиває (3 – 1 – 4 – 5 – 2, 3 – 5 – 1 – 2 – 4, 3 – 1 – 5 – 4 – 2), речення 2 відірвано від речення 5, на яке воно відповідає (3 – 5 – 1 – 2 – 4, 3 – 1 – 5 – 4 – 2), а висновок 4 опинився на початку чи в середині тексту (3 – 1 – 4 – 5 – 2, 3 – 4 – 5 – 2 – 1, 3 – 1 – 5 – 4 – 2).

У реченні 3 пропущено кому перед дієприслівниковим зворотом: дієприслівник із часткою не і залежними словами відокремлюємо. Правильно: …орієнтуватися в супермаркеті, не гуглячи «що таке ріпа?» чи «як зварити борщ?».

У решті речень розділові знаки правильні: у реченні 1 двокрапка вводить пояснення, а кома відокремлює зворот протестуючи в такий спосіб…; у 2 тире стоїть між протиставленими частинами, комами виділено підрядні частини й вставне на жаль; у 4 тире перед і питання лише в тому відділяє висновок; у 5 двокрапка вводить пояснення, а вставне мовляв виділено комою.

У реченні 1 вставних слів немає: кома в ньому відокремлює дієприслівниковий зворот, а двокрапка — пояснювальну частину.

У решті речень вставні слова є: 2 — на жаль (почуття), 3 — виявляється (= як з’ясувалося), 4 — ясна річ (упевненість), 5 — мовляв (указує на чужі слова). Цікаво в реченні 5 — не вставне слово, а головна частина складного речення: цікаво, що…

У реченні 4 в підрядній частині чи ми ще на це спроможні підмет — ми, присудок — (є) спроможні з нульовою дієслівною зв’язкою. Прикметник спроможні — його іменна частина.

Інші слова — означення при іменниках: безробітні зумери, сучасні родини, головна проблема, непотрібні факти.

У реченнях 5 і 2 однорідних членів немає: обидва складаються з кількох частин, і кожна має власну граматичну основу (питання … – воно…, що націлена…, винні … родини, які … не змогли…; зумери звинувачують…, їх не вчать…, школа «забиває»…, викладання «просідає»…, воно «недопрацьовує»…).

У решті речень однорідні члени є: 1 — присудки називають … і викладають; 3 — прати, складати бюджет чи орієнтуватися; 4 — дорослішати, знімати…, виходити … й пробувати.

• …спостерігаючи за емоційними реакціями, будуть […] — потирати руки: тішитися, зловтішно радіти; провокатор спостерігає за реакціями й задоволений.
• …не намагатимуться […] до залагодження конфлікту… — докладати рук до чогось: старанно працювати над чимось; провокатори й не намагатимуться допомогти залагодити конфлікт.
• Але […] теж не можна… — опускати руки: зневірюватися й переставати діяти; продовження речення пояснює, що відсіч давати треба.
• Порушникам необхідно відразу […]: правоохоронці спіймали одного… — обламувати руки: рішуче припиняти чиїсь небажані дії; порушників треба зупиняти відразу.

Зайвий варіант — обривати руки: дуже стомлювати (про важку ношу чи роботу).

• створений — дієприкметник: означає ознаку за дією (який створили) і має залежні слова як онлайн-сервіс.
• усесвітніх — прикметник: яких мереж?
• якої — відносний займенник, що приєднує підрядну частину учасники якої….
• для — прийменник, ужитий з іменником у родовому відмінку: для ночівлі.

Зайвий варіант — сполучник.

• увиразнюють (що?) мовлення — додаток; цікаво (що?), що багато людей часто використовує тропи… — підрядна з’ясувальна.
• підготовка (яка?) з використанням художніх засобів — означення; засоби, які урізноманітнюють мовлення… — підрядна означальна.
• застосовують (навіщо?) для об’єктивації — обставина мети; аби додати мовленню експресивності — підрядна мети.
• звертаються (за якої умови?) за потреби — обставина умови; якщо ж передати куті меду — підрядна умови.

Зайвий варіант — адже вони – як присмаки до страви: підрядна причини.

• Складносурядне: частини зіграй мені мелодію любові і обернеться хай на щастя розпач поєднано сурядним сполучником і.
• Складнопідрядне: підрядна частина яка освітить всі глибини смислу залежить від головної.
• Безсполучникове: частини завалились мости кам’яні і подорожні шукають веселку поєднано без сполучника, тире вказує на наслідок.
• З різними видами зв’язку: візьми від життя все, що зможеш — підрядний зв’язок, а частину і воно засяє яскравими барвами приєднано сурядним сполучником.

Зайвий варіант Стояла ніч, красива, мов Кармен… — просте речення: одна граматична основа (ніч стояла … міряла), ускладнена однорідними присудками, відокремленим означенням і порівняльним зворотом.

• зведена ще в середині ХІІ століття — відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом після означуваного слова церква.
• прототипа одного з головних героїв… — відокремлена прикладка до Святослава Всеволодовича.
• зважаючи на виняткову історичну й художню цінність… — відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом.
• зокрема фрески ХІІ століття, олійний стінопис ХІХ століття — відокремлені додатки, що уточнюють слово скарби.

У зайвому варіанті відокремлених членів немає, є лише однорідні члени розквіту і занепаду, перебудов і реставрацій.